Голодомор та репресії в районі діяльності Срібнянського політвідділу МТС

Abstract

Метою статті є розгляд трагедії Голодомору-геноциду та репресій українського народу в 1933–1934 рр. на матеріалах Срібнянського політвідділу МТС. Для цієї студії використано методологічний підхід «локальної історії», а також загальнонауковий метод індукції. Ця методологія дозволяє на основі великої кількості архівних джерел робити висновки як про явище Голодомору та пов’язані з ним репресії в цілому, так і визначати регіональні особливості. Наукова новизна розвідки полягає в тому, що проблема політвідділів МТС на матеріалах Чернігівщини не досліджена, на теренах України також не знайшла системного вивчення, незважаючи на велику увагу до тематики Голодомору в цілому. Опрацьовані матеріали дозволили дійти таких висновків. Доведено, що Голодомор-геноцид тривав у районі діяльності Срібнянського політвідділу МТС і в 1933, і продовжувався у 1934 рр., що підтверджується як документацією радянських органів влади, які визнавали наявність голодуючих родин та пухлих селян, так і масовими зверненнями селян до політвідділу МТС у сподіванні отримати продовольчу допомогу, бо родини вже втратили частину своїх членів від голодної смерті. У цій місцевості вартість трудодня в найбіднішому колгоспі складала 200 г. При цьому держава вивозила з найбідніших колгоспів понаднормовий хліб у рахунок натуроплати МТС, через що в районі поширилися «антимашинні та антиМТСівські настрої». Заяви окремих селян засвідчують їхню повну безправність перед державною машиною – місцевими органами влади. У селян-одноосібників усуспільнювали худобу, так званих куркулів виганяли з власних будинків разом з малими дітьми, у колгоспах не видавали хліба, заробленого на трудодні важкою працею. Побиття, незаконні штрафи, незаписані трудодні були масовими явищами.

The purpose of the article is to consider the tragedy of the Holodomor-genocide and the repression of the Ukrainian people in 1932–1934 based on materials of the Sribnyanske political department of the MTS. For this study, the methodological approach of «local history» was used, as well as the general scientific method of induction. This methodology allows drawing conclusions on the basis of a large number of archival sources both about the phenomenon of the Holodomor and related repressions in general, as well as determining regional features. The scientific novelty of the research is that the problem of the MTS political departments has not been studied on the basis of Chernihivschyna materials, and has not been systematically studied in Ukraine, despite the great attention to the Holodomor in general. The processed materials made it possible to come to the following conclusions. It has been proven that the Holodomor-genocide continued in the area of activity of the Sribnyanske political department of the MTS in 1933, and continued in 1934, which is confirmed both by the documentation of the Soviet authorities, which recognized the presence of starving families and dimpled peasants, and by mass appeals of peasants to the political department of the MTS in hoping to receive food aid, because families have already lost part of their members to starvation. In this area, the cost of a dayʼs work in the poorest collective farm was 200 gr. At the same time, the state exported overtime bread from the poorest collective farms at the expense of the MTS in-kind payment, due to which «anti-machine and anti-MTS sentiments» spread in the area. The statements of individual villagers testify to their complete powerlessness before the state machine in the form of local authorities. Livestock was communalized among individual peasants, so-called kurkuls were expelled from their homes along with small children, and in collective farms they did not give out bread earned by hard work. Beatings, illegal fines, unrecorded working days were mass phenomena.