Освіта, наука і виробництво у контексті вимог Болонської декларації

Abstract

Розбудова сучасної конкурентоспроможної держави — одне з головних завдань, що стоять перед Україною. А це потребує насамперед мобілізації інтелектуальних ресурсів. Адже серед трьох факторів виробництва, за визначенням Адама Сміта, — землі, праці і капіталу — дедалі більшого значення набуває останній, зокрема людський капітал. Справді, природні багатства активніше заміщують штучними матеріалами, родючість землі значною мірою залежить від агротехніки і добрив, несприятливий клімат нейтралізують осушенням чи зрошенням. Водночас наука й освіта стають визначальним фактором людського розвитку. Саме кваліфікована праця істотно впливає на процес суспільного виробництва і добробут населення. Наукоємні сфери діяльності набувають пріоритетності, що зумовлює необхідність структурних змін економічних інститутів Прорив України в європейську цивілізацію неможливий без нарощення освітньо-наукового потенціалу, і певну роль у цьому відіграватимуть вимоги Болонської декларації.