О начале изучения мусульманских памятников XIII–XV веков в Старом Крыму

Abstract

В статье на основе архивных материалов рассмотрен этап становления научного изучения мусульманских памятников XIII – XV вв. в Старом Крыму, заложивший основу их систематического исследования в дальнейшем. Освещен период подготовки экспедиций Всесоюзной научной ассоциации востоковедения 1925 и 1926 годов под руководством профессора И. Н. Бороздина, сыгравших одну из ключевых ролей в исследовании древностей столицы Крымского улуса Золотой Орды, включая бурную полемику в научной среде о кандидатуре руководителя. Проанализирован личный вклад представителей исторической науки советского государства, оставивших заметный след в деле изучения мусульманских памятников золотоордынского периода Солхата в первой половине 20-х годов ХХ века.

В статті на основі архівних матеріалів розглянуто початковий етап наукового вивчення мусульманських пам’яток XIII–XV століть у Старому Криму, який заклав основу їх систематичного дослідження надалі. Освітлено період підготовки експедицій Всесоюзної наукової асоціації сходознавства 1925 і 1926 років під керівництвом професора І. М. Бороздіна, що зіграли одну з ключових ролей в дослідженні старожитностей столиці Кримського улусу Золотої Орди, включаючи бурхливу полеміку в науковому середовищі про кандидатуру керівника. Проаналізовано особистий внесок представників історичної науки радянської держави, що залишили помітний слід у справі вивчення мусульманських пам’яток золотоординського періоду історії Солхата в першій половині 20-х років ХХ століття.

This article is based on archival materials on the initial stage of scientific studies of Muslim monuments dating to the 13th – 15th centuries in Stary Krym, which laid the foundations for their systematic study in future. The preparations of expeditions by Union Scientific Association of Oriental Studies in 1925 and 1926 are highlighted. The head of the Association Professor I. N. Borozdin played a key role in the study of antiquities of the capital of Crimean ulus of the Golden Horde, including a heated controversy in the scientific community about the head candidacy. The personal contributions of the Soviet historiography are analyzed, which left its mark in the study of Muslim monuments of Solkhat by the Golden Horde period in the first half of the 1920s.