Углеродная катаболитная инактивация у дрожжей — важный способ регуляции на посттрансляционном уровне

Abstract

В обзоре обобщены основные закономерности функционирования в дрожжевых клетках углеродной катаболитной инактивации. Предложена новая интерпретация физиологического смысла этого регуляторного механизма. Представлены данные о роли сАМР, протеинкиназ и вакуолярных протеиназ в регуляции углеродной катаболитной инактивации у дрожжей Saccharomyces cerevisiae и метилотрофных дрожжей. Описан уникальный механизм деградативной инактивации, действующий у метилотрофных дрожжей и связанный со «слиянием» пероксисом с вакуолями с последующей деградацией пероксисомальных ферментов. Отмечается, что генетический контроль углеродной катаболитной инактивации, а также молекулярные механизмы этого процесса для большинства ферментов не изучены.

В огляді узагальнено основні закономірності функціонування в дріжджових клітинах вуглецевої катаболітної інактивації. Запропоновано нову інтерпретацію фізіологічного сенсу цього регуляторного механізму. Представлено дані про роль сАМР, протеїнкіназ і вакуолярних протеїназ у регуляції вуглецевої катаболітної інактивації у дріжджів Saccharomyces cerevisiae і метилотрофних дріжджів. Описано унікальний механізм деградативної інактивації, що діє у метилотрофних дріжджів і пов’язаний зі «злиттям» пероксисом з вакуолями з подальшою деградацією пероксисомних ферментів. Відзначено, що генетичний контроль вуглецевої катаболітної інактивації, а також молекулярні механізми цього процесу для більшості ферментів не вивчені.

The main characteristics of the carbon catabolite inactivation in the yeast cells are considered. A new interpretation of the physiological significance of this regulatory mechanism is suggested. Data are presented concerning the role of cAMP, protein kinases and vacuolar proteinases in the realization of carbon catabolite inactivation in the yeast Saccharomyces cerevisiae and in methylotrophic yeasts. A special way of inactivation which functions in methylotrophic yeast and is connected with the «fusion» of peroxi-somes and vacuoles and subsequent degradation of peroxisomal enzymes, is described. It is pointed out that genetic control of carbon catabolite inactivation as well as molecular mechanisms of such inactivation for majority of enzymes are not studied yet.