Структура довгоживучих елементів сонячної грануляції

Abstract

На основі даних спостережень на VTT (тривалість спостережень 2.6 год) шляхом розв’язку оберненої задачі нерівноважного переносу випромінювання досліджено просторово-часові варіації термодинамічних і кінематичних параметрів структурних елементів сонячної грануляції. У нижній фотосфері виявлено довгоживучі (з часом життя до 1.5 год) структури — дерева гранул, що фрагментують. Вони формуються у результаті ділення висхідних потоків грануляції на окремі фрагменти, і цей процес може повторюватись неодноразово. Знайдено, що близько 67 % областей з максимальними додатними варіаціями тиску припадають на час і місце фрагментації грануляційних потоків, ще приблизно 12 % таких областей відповідають моментам зближення сусідніх структур.

На основе данных наблюдений на VTT (длительность наблюдений 2.6 ч) путем решения обратной задачи неравновесного переноса излучения исследованы пространственно-временные вариации термодинамических и кинематических параметров структурных элементов солнечной грануляции. В нижней фотосфере обнаружены долгоживущие (со временем жизни до 1.5 ч) структуры — деревья фрагментирующих гранул. Они формируются в результате деления восходящих потоков грануляции на отдельные фрагменты, и этот процесс может повторяться неоднократно. Найдено, что около 67 % областей с максимальными положительными вариациями давления приходятся на время и место фрагментации грануляционных потоков, еще примерно 12 % таких областей соответствуют моментам сближения соседних структур.

Spatial and temporal variations of thermodynamic and kinematic parameters of structural elements of the solar granulation are investigated using data of observations on VTT (duration of observations 2.6 hours) by the solution of the inverse nonequilibrium radiative transfer problem. In the lower photosphere we have detected long-living (with lifetime up to 1.5 h) structures — trees of fragmenting granules. They occur as a result of the fission process of an upward granular flow into several fragments and it can be repeated several times. We have found that about 67 % of areas with the highest positive variations of pressure correspond to the time and place of fragmentation of granular flows, approximately 12 % of areas correspond to the approaching of adjacent structures.