Різдвяний вертеп: польсько-українські паралелі

Abstract

Майже сім віків нараховує історія вертепу – szopky – на теренах Польщі. Уперше її встановили на початку ХІУ ст. на Різдво у краківському костелі Святого Андрія. Упродовж наступних століть, поширюючись у побутовій сфері, традиція виготовлення шопок у Польщі піднімається на рівень високо розвиненої галузі народного мистецтва. На українських землях вертеп як народна релігійна драма і як власне лялькова скринька поширився вже після Берестейської унії 1595-1596 років. Процеси зближення православних і католицьких святкових звичаїв, які відбувалися в рамках унії, відкрили двері для широкого розповсюдження численних драматичних ігор «пастухів з яслами», відомих у західноукраїнському регіоні як «живий вертеп». В умовах громадсько-політичної активізації, яку нині переживає українське суспільство, ця фольклорно-театральна форма розвивається і модернізується.

Almost eight centuries reckons the history of crèche - szopky - in Poland. It was established for the first time on Christmas in Krakiv St. Andrew’s Roman Catholic church at the beginning of 14th century. During next centuries spreading in everyday life the tradition of making szopky rose at the level of highly developed branch of folk art. In the territory of Ukraine the Nativity scene as a folk religious drama and as puppet booth spread after the Union of Brest 1595-1596. Processes of approaching of orthodox and catholic customs which occurred within the framework of the Union, opened the doors for the broad expansion of the numerous dramatic games of “shepherds with cribs” known in western Ukrainian region as “living nativity scene”. In conditions of social and political activation that is being experienced by Ukrainian society now, this folk and theater form is developing and modernizing.