Жанрово-стилістичні особливості українського ігрового кінематографа періоду незалежності

Abstract

Стаття присвячена визначенню жанрово-стилістичних особливостей вироблених в Україні ігрових повнометражних фільмів упродовж 1991–2022 років. За допомогою аналізу теоретичних праць із кінознавства, жанрової теорії, семіології та історії кіно пропонується визначення поняття «жанру» як сукупності повторювальних синтаксично-семантичних стуктур, окреслюються основні зв’язки жанру із соціокультурним та історичним контекстом. Зокрема, проаналізувавши 949 аудіовізуальних проєктів із «Бази національних фільмів України», які були створені за роки незалежності, виявлено, що найбільша кількість вироблених аудіовізуальних творів припадає на ігровий вид кінематографа. За жанрово-тематичним спрямуванням ігрового кінематографа виокремлено присутність синтаксично-семантичних структур 46 жанрів. Доведено, що найпопулярнішим із них у виробництві є драма – 25 % від загальної кількості ігрових кінострічок. Такий відсоток є значною перевагою над присутністю інших жанрів. Аналіз даних з бокс-офісу кінотеатрального прокату в Україні за 2020 рік виявив розбіжності між кількістю вироблених кінострічок певного жанрово-тематичного спрямування та вподобаннями українських глядачів. Отже, спростовано припущення, що переважання певних жанрів у виробництві українського аудіовізуального мистецтва відображає культурні потреби українців. Також таке порівняння спростувало твердження про те, що відсутність певних жанрів в українському медіапросторі свідчить про чужорідність наративної конструкції таких фільмів до культурних особливостей українців, адже до п’ятірки лідерів глядацьких вподобань входить, наприклад, жанр жахів, який в українському виробництві присутній мінімально. Результати дослідження мають теоретичне та практичне значення для кіновиробництва в Україні, а також формують дослідницьку нішу для подальшого вивчення розвитку кожного окремого жанру, що присутній в українському аудіовізуальному мистецтві років незалежності.

The article is devoted to the definition of genre and stylistic features of fiction films produced in Ukraine from 1991 to 2022. Using the analysis of theoretical works on film studies, genre theory, semiology, and film history, it is proposed to define the concept of “genre” as a set of repetitive syntactic and semantic structures, the main connections of the genre with the socio-cultural and historical context are outlined. In particular, after analyzing 949 audiovisual projects from the «Base of National Films of Ukraine», which were created during the period of Independence, it was found that the largest number of produced audiovisual works belongs to the fiction type of cinema. The presence of syntactic and semantic structures of 46 genres has been identified according to the genre and thematic direction of fiction cinematography. It is proven that the most popular genre in production is drama – 25 % of the total number of feature films. This percentage is a significant advantage over the presence of other genres. Analysis of data from the box office of cinema distribution in Ukraine for 2020 has revealed discrepancies between the number of produced films of a certain genre and thematic direction and the preferences of Ukrainian viewers. In this way, the assumption that the predominance of certain genres in the production of Ukrainian audiovisual art reflects the cultural needs of Ukrainians has been refuted. Such a comparison also disproved the claim that the absence of certain genres in the Ukrainian media space testifies to the foreignness of the narrative structure of such films to the cultural characteristics of Ukrainians, because the top five audience preferences include, for example, the horror genre, which is minimally present in Ukrainian production. The results of the study have theoretical and practical significance for film production in Ukraine and also form a research field for further study of the development of each individual genre present in Ukrainian audiovisual art of the period of Independence.