Творчість українських жінок-політв’язнів у ГУЛАГу

Abstract

У статті розглянуто маловивчений аспект повсякденного життя українських жінок-політв’язнів у таборах і в’язницях ГУЛАГу в 1940–1950-х роках – жіночу творчість. На основі аналізу спогадів колишніх політв’язнів про практики співу народних пісень, віршування, театралізованих постановок, вишивання та малювання встановлено, що різні форми жіночої творчості за колючим дротом виконували низку важливих функцій: репрезентативну, консолідуючу, аксіологічну, психотерапевтичну, експресивну та протестну.Встатье рассмотрен малоизученный аспект повседневной жизни политзаключенных украинок в лагерях и тюрьмах ГУЛАГа в 1940–1950-х годах – женское творчество. На основе анализа воспоминаний бывших политзаключенных о практиках пения народных песен, создания стихов, театрализованных постановок, вышивания и рисования показано, что разные формы женского творчества за колючей проволокой выполняли ряд важных функций: репрезентативную, консолидирующую, аксиологическую, психотерапевтическую, экспрессивную и протестную.This article explores a little-studied aspect of the everyday life of Ukrainian women – political prisoners in the Gulag camps and prisons in the 1940s–50s, namely – women’s creative work. On the basis of analyzing the former female prisoners’ personal testimonies (about singing folk songs, writing poetries, staging performances, embroidering, and drawing), the author ascertains that various forms of women’s creative work behind the barbed wire functioned as important occupations for women’s self-representation, consolidation, axiological integrity, psychotherapy, self-expression, and peaceful resistance.