Вікова структура наукових кадрів як фактор життєздатності наукової системи України

Abstract

Проаналізовано динаміку вікової структури наукових кадрів України від 1995 р. до2014 р. Здійснено порівняння вікових профілів науковців України і Росії. Виявлено нову для вітчизняної науки тенденцію: після 2005 р. на фоні загального зростання середнього віку науковців почала збільшуватися частка науковців у віці 30—39 років, яка досягла у 2014 р. 22 % ( а разом з тими, кому 29 і менше, — 37 %). Це свідчить про те, що твердження про «тотальне постаріння» і зумовлену ним втрату потенціальної продуктивності української науки є щонайменше спрощенням у трактовці непростої ситуації, що склалася, а також підтверджує, що нинішня вікова структура наукових кадрів все ще здатна забезпечити швидке нарощення наукового потенціалу за умови дієвої підтримки з боку держави.

Проанализировано динамику возрастной структуры научных кадров Украины в 1995—2014 гг. Произведено сравнение возрастных профилей исследователей Украины и России. Отмечена новая для отечественной науки тенденция: после 2005 г. на фоне общего роста среднего возраста началось возрастание доли научных работников в возрасте 30—39 лет, которая достигла в 2014 г. 22 % (а вместе с теми, кому 29 и менее, — 37 %). Это свидетельствует о том, что нынешняя возрастная структура научных кадров все еще способна обеспечить быстрое наращивание научного потенциала при условии действенной поддержки со стороны государства. Аналогичные тенденции имеют место и в кадровой структуре науки России, с той разницей, что возрастание доли младших возрастных групп исследователей там еще более интенсивное.

The paper analyzes the dynamics of the age structure of scientific personnel of Ukraine from 1995 to 2014. The comparison of age profiles of researchers in Ukraine and Russia was made. New trend for the domestic science was identified: since 2005, at the background of the overall increase in the average age, the share of researchers aged 30—39 years, had also increased and reached in 2014 22 % (taken together with the younger age group of under 29—37 %). This indicates that the concept of “total aging” and the resulting loss of potential productivity of Ukrainian science is not true, and confirms that the current age structure of scientific personnel is still able to provide a rapid improve of scientific capacity given that by the effective state support. Similar trends are taking place for the staff of the Russian science, with the difference that the increase in the proportion of younger age groups of researchers is even more intensive.