Свидетельство существования средневекового Херсона в 1430-е гг. в итальянских нотариальных документах

Abstract

В статье описывается завещание, составленное венецианским нотарием в Тане – фактории, расположенной на берегу Азовского моря (внешний вид рукописи, почерк, язык и формуляр). Вслед за этим автор обращается к актуальной проблеме продолжительности существования Херсона, поскольку рассматриваемый источник содержит дополнительные сведения, касающиеся этого вопроса. Способ самоидентификации клиента нотария (Antonius de Cerso de confinio sancti Severi) свидетельствует о том, что он был венецианским гражданином и постоянным обитателем Херсона в 1431 году. Данные характеризуемого источника привели автора к выводу, что поселение в Херсоне существовало в начале 1430-х гг. и сохраняло определенное торговое значение для итальянцев.

У статті описується заповіт, складений венеціанським нотарієм у Тані – факторії, розташованій на березі Азовського моря (зовнішній вигляд рукопису, почерк, мова і формуляр). Услід за цим автор звертається до актуальної проблеми тривалості існування Херсона, оскільки дане джерело містить додаткові відомості, що стосуються цього питання. Спосіб самоідентифікації клієнта нотарія (Antonius de Cerso de confinio sancti Severi) свідчить про те, що він був венеціанським громадянином і постійним мешканцем Херсона в 1431 році. Дані джерела, що характеризується, привели автора до виводу, що поселення в Херсоні існувало на початку 1430-х рр. і зберігало певне торговельне значення для італійців.

The present article describes a notarial testament drawn by the Venetian notary in Tana, a trading station on the coast of the Azov Sea (basic features like the external appearance of the manuscript, the handwriting, the language and the formulae) and further the author addresses to an ardently debated problem of the long survival of the settlement in Cherson, to which the source in question provides some additional evidence. The client’s way of self-identification (Antonius de Cerso de confinio sancti Severi) leaves no doubts that he was a Venetian citizen and the inhabitant of Cherson as late as in the 1431. This led me to the conclusion that by the early 1430s Cherson could still have had some commercial importance for the Italians.