«Етноґрафічному збірнику» – 125 років: з історії задуму й початку видання

Abstract

«Eтноґрафічний збірник» – друкований орган Наукового товариства імені Шевченка у Львові, який уперше побачив світ 125 років тому (1895). Скориставшись достовірними архівними й опублікованими джерелами, ми розглянули історію його задуму, перипетії відбору і публікації польових матеріалів у перших томах нового серійного видання, мотивацію зміни відповідального редактора тощо. Ідея друку «Eтноґрафічного збірника» належала М. Грушевському. Два перші томи друкованого органу вийшли також за його редакцією. Щоправда, редактором цього видання історик був номінально, позаяк основну редакторську роботу сумлінно виконував І. Франко – зрілий на той час етнограф і фольклорист. Питання про друк етнографічних джерел М. Грушевський порушив перед очільниками Товариства 30 вересня (12 жовтня) 1894 року чи невдовзі після цієї дати. 11 (23) січня 1895 року рішення про нове серійне видання прийняла Президія Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Через тиждень (19 (31) січня) про це саме йшлося на засіданні Філологічної секції. Спершу в «Eтноґрафічному збірнику» планували опублікувати збірку рекрутських і жовнірських пісень, яку зібрав О. Маковей. Однак позаяк письменник не зумів належно опрацювати і впорядкувати твори народної поезії, за пропозицією І. Франка, його основу склали казки в записах О. Роздольського. Зміст першого тому нового видання доповнили народний календар українців Кубані в запису М. Дикаріва й українські народні анекдоти з Полтавщини, зібрані О. Шимченком. За ініціативою М. Грушевського, у першому томі «Eтноґрафічного збірника» оприлюднили народознавчу програму, до підготовки якої долучилися чотири фахівці – особисто М. Грушевський, правник К. Левицький, філологи І. Копач і В. Щурат. Основну частину методичного документа («відомості етнографічні») склали літературознавці І. Копач і В. Щурат, що негативно вплинуло на його структуру та якість запитань, запропонованих для польових досліджень. Цю частину програми гостро критикував Ф. Вовк. Задумуючи «Етнографічний збірник», М. Грушевський планував публікувати на його сторінках передусім етно­графічні джерела з традиційної духовної культури українців. Однак з виходом у світ іншого серійного видання – «Материялів до українсько-руської етнольоґії» (1899), – друкований орган Наукового товариства імені Шевченка у Львові став типовим фольклористичним виданням.

The Ethnographic Collection was an organ of the Shevchenko Scientific Society in Lviv, which was first published 125 years ago (1895). Having used reliable archival and published sources, we consider the history of its concept, ups and downs of selection and publication of field materials in the earliest volumes of the new serial edition, as well as the motivation for changing the editor-in-chief, etc. The idea of publishing the Ethnographic Collection belonged to Mykhaylo Hrushevskyi. The first two volumes of the Society's organ were also edited by him. However, the historian was only nominally the editor of this publication, since the main editorial work was honestly performed by Ivan Franko, a mature ethnographer and folklorist at that time. M. Hrushevskyi raised the issue of printing ethnographic sources before the leaders of the Society on September 30 (October 12), 1894, or shortly after that date. On January 11 (23), 1895, the Presidium of the Shevchenko Scientific Society in Lviv came to a decision on a new periodical. A week later (January 19 (31)), this was discussed at a meeting of the Philological Section. Initially, the Ethnographic Collection was planned for publishing a collection of recruit’s and soldier’s songs, collected by Osyp Makovey. But since the writer failed to properly process and arrange the works of folk poetry, at the suggestion of Ivan Franko, the collection was based on fairy tales recorded by Osyp Rozdolskyi. The content of the new edition’s first volume was supplemented by the folk calendar of Kuban Ukrainians compiled by Mytrofan Dykarev and Ukrainian folk anecdotes from Poltavshchyna, collected by Opanas Shymchenko. At an initiative of M. Hrushevskyi, the first volume of the Ethnographic Collection presented an ethnographic program, jointly prepared by four experts —personally M. Hrushevskyi, lawyer Kost Levytskyi, and philologists Ivan Kopach and Vasyl Shchurat. The main part of the methodical document (ethnographic information) was composed by literary critics I. Kopach and V. Shchurat, and that negatively affected its structure and the quality of issues proposed for field research. Therefore, this part of the program was sharply criticized by Fedir Vovk. While conceiving the Ethnographic Collection, M. Hrushevskyi planned to publish, on its pages, primarily ethnographic sources on the traditional culture of Ukrainians. However, with the initiation of another serial edition, Materials for the Ukrainian-Ruthenian Ethnology (1899), the Lviv Shevchenko Scientific Society’s organ under study has become a typical folkloristic periodical.