Поетична формула календарно-обрядового тексту як маркер етностилістики

Abstract

Однією з базових засад фольклору є формульність – стереотипність мовно-змістових конструкцій, які в певний спосіб вкладаються в поетичний канон. Дослідники по-різному номінують ці стійкі повторювані елементи: «формули», «сталі фрази», «теми», «мотиви», «loci communes», «традиційні епітети», «порівняння», «метафори», «паралелізми», «фразеологізми», «усталені словесні комплекси», «блоки». Метою роботи є вивчити формульність як одну з типологічних універсалій різних жанрів фольклору. За композиційною роллю, розташуванням у тексті розрізняють вступні або ініціальні формули, які містять хронологічні вказівки, просторові параметри. Це стійкі ритмізовані словесні конструкції, для яких характерна впізнаваність і стереотипність. Вони виконують запам’ятовувальну (мнемонічну), утилітарну та естетичну функції. У статті розкрито семантико-функціональний спектр формульності: вони можуть закріплювати ритуально значущі, смисловизначальні сегменти тексту, сприяти кращій збереженості змісту. Їх варто назвати естетичним маркером, за яким визначається фольклорний стиль жанрів. Об’єктом вивчення є типи формул – медіальні, які знаходяться в ключових елементах композиційної структури та підкреслюють маєстатність господаря, силу, красу тощо, формули-прохання, формули-застереження, формули неможливого. До фінальних формул належать формули-побажання, покликані забезпечити багатий урожай, здоров’я і благополуччя людини. Часто вони виражені в імперативній формі.

Formulaicity is one of the basic folklore principles. It means the stereotypy of linguistic and semantic constructions, embedded into the poetic canon in one way or another. The researchers nominate these stable repeated elements in various ways, namely formulas, invariable phrases, themes, motifs, loci communes, traditional epithets, similes, metaphors, parallelisms, idioms, fixed verbal complexes, and blocks. The article is aimed at the formulaicity studying as one of the typological universals of various folklore genres. Introductory or initial formulas, containing chronological instructions, and spatial parameters, are distinguished according to the compositional significance, and their place in the text. These are stable rhythmic verbal constructions characterized by recognizability and stereotipicity. They execute memory (mnemonic), utilitarian, and aesthetic functions. Semantic and functional ranges of formulaicity are revealed in the article. They can consolidate significant ritual-based and meaning-determining segments of the text, and contribute to better content preservation. They are called the aesthetic markers used to define the folklore style of the genres. The object of the research includes the formula types – medial, situated in the key elements of the compositional structure emphasizing the dignity of the master, strength, beauty, etc., request-formulas, warning formulas, and formulas of the impossible. The wishes aimed at ensuring good harvest, health, and well-being of a person belong to the final formulas. They are expressed often in an imperative form.