Укладення миру після Хотинської війни (1620–1621 рр.): спроба переоцінки досягнутих домовленостей

Abstract

Стаття торкається проблеми результатів процедури укладення миру після Хотинської війни (1620–1621). У ній стверджується, що такий аналіз не мусив би закінчуватися розглядом Хотинської угоди, але мав би включати цілий дипломатичний процес врегулювання конфлікту, який завершився у 1624 р. доставкою королівської ратифікації в Стамбул. Відповідно, метою статті є порівняння всіх документів, що постали в результаті цієї процедури, та інтерпретація символічного значення церемоніальних практик під час переговорів.

Статья затрагивает проблемы результатов процедуры заключения мира после Хотинской войны (1620–1621). В ней утверждается, что такой анализ не должен был заканчиваться рассмотрением Хотинского соглашения, но должен включать целый дипломатический процесс урегулирования конфликта, который завершился в 1624 г. доставкой королевской ратификации в Стамбул. Соответственно, целью статьи является сравнение всех документов, которые появились в результате этой процедуры, и интерпретация символического значения церемониальных практик во время переговоров.

The article discussesthe problemofthe peacemaking procedure results after theKhotyn War(1620–1621). We suggest that analysis of this procedure should not end with Khotyn preliminaries but should include the entire diplomatic processfinishingwith delivery ofthe royalratification to Istanbul.Therefore, the purposes of the article are to compare and contrast all the documentsresulting fromthe peacemaking procedure and analyze ceremoniallanguage of non-verbal diplomatic interaction.