Природничі теренові дослідження воєнного часу в Україні: зміни пріоритетів

Abstract

У статті кризові явища проаналізовано в системі координат, що визначають актуальність та цінність поточних природничих досліджень, зокрема досліджень фауністичних угруповань та окремих популяцій у їхньому природному середовищі (з увагою до ссавців). Згасання парадигми вивчення унікальності регіональних біот та все більшої деталізації даних і уваги до загрожених видів поступово привело до визнання незворотності втрат рідкісних видів і появи видів-вселенців — процесів, що посилюються потужними кліматичними змінами, а отже, до важливості аналізу ротації біоти та механізмів підтримання вихідного стану угруповань. Локдаун під час пандемії ковіду та нова хвиля агресії з боку РФ з окупацією 20 % території України, що супроводжується руйнуваннями екосистем, надвисокою смертністю всього живого й незворотними порушеннями природних комплексів, призвели до деактуалізації багатьох попередніх напрямів досліджень і усвідомлення потреби суттєвих змін у визначенні дослідницьких пріоритетів. Серед важливих особливостей — увага до вже наявних матеріалів, зокрема й колекцій, дистанційних досліджень, баз даних, прикладних аспектів дослідження, а також до вивчення змін біоти і довкілля, спричинених, зокрема, веденням бойових дій.

The article analyses the crisis phenomena in the coordinate system that determines the relevance and value of current natural science research, including studies of the faunal communities and individual populations in their natural environment (with a focus on mammals). The fading of the paradigm of studying the uniqueness of regional biota to increasingly detailed data and attention to endangered species has gradually led to the recognition of the irreversibility of the loss of rare species and the emergence of invasive species, exacerbated by severe climate change, and therefore to the importance of analysing biota rotation and mechanisms for maintaining the original state of communities. The COVID lockdown and a new wave of Russian aggression with the occupation of 20% of Ukraine’s territory, accompanied by ecosystem destructions, extremely high mortality of all living things and irreversible damage to natural complexes, have led to the irrelevance of many previous research areas and require significant changes in defining research priorities. The article considers three blocks of changes in the research development system: factors and features of the current state of research, key changes in research activity and changes in research priorities. Important features include attention to existing materials, including collections, and to remote research and databases, strengthening of applied aspects of research, and increased attention to research on changes in biota and the environment, in particular as a result of hostilities.