Здобутки та прорахунки перекладів Максима Рильського із сербської народної поезії

Abstract

Максим Рильський є центральною постаттю серед українських перекладачів зі сербської народної поезії в радянський час. Як відомо, перекладацька діяльність загалом посідає дуже важливе місце у творчому доробку цього видатного українського поета. М. Рильському належать і теоретичні праці в галузі перекладів, де він узагальнив власний перекладацький досвід та висловив цікаві думки з приводу перекладацької діяльності інших українських, польських митців – І. Франка, М. Старицького, П. Грабовського, П. Тичини, М. Бажана, Л. Первомайського, Ю. Тувіма та ін. Для М. Рильського важливим є збереження музичної тональності поетичних рядків оригіналу, він дбайливо ставиться до ключового завдання: майстерного, гармонійного відтворення синтаксичних і фонетичних специфічних ознак, а також стилістичного багатства перекладного тексту за умови його адаптації українською мовою.

Maksym Rylsky is a central figure among Ukrainian translators of Serbian folk poetry in the Soviet period. As it is known, translation activity in general occupies a very important place in the creative heritage of this outstanding Ukrainian poet. M. Rylskyi has also written theoretical works in the field of translation, where he summarizes his own translation experience and expresses interesting thoughts about the translation work of other Ukrainian and Polish artists – I. Franko, M. Starytskyi, P. Hrabovskyi, P. Tychyna, M. Bazhan, L. Pervomaiskyi, Yu. Tuvim, etc. The preservation of the musical tone of the poetic lines of the original is important for M. Rylskyi. He treats the key task carefully: masterful, harmonious reproduction of syntactic and phonetic specific features, as well as the stylistic richness of the translated text in the condition of its adaptation in Ukrainian.