Враження сенатора О.О. Половцова (1832–1909) від перебування в Чернігові у квітні–травні 1881 р. для проведення ревізії в губернії: сторінками його щоденника

Abstract

Метою статті є аналіз щоденника сенатора О.О. Половцова як історичного джерела, в якому відтворено маловідоме приватне життя Чернігова на початку 80-х рр. ХІХ ст., куди сенатор прибув в якості ревізора. Методи: історизм, опис та аналіз. Наукова новизна: уперше звернено увагу не на результати ревізії, проведеної О.О. Половцовим у Чернігівській губернії, а на щоденник сенатора, виданий у повному обсязі в 2022 р. у двох томах (1859–1882). Другий том складають записи за 1878–1882 рр. Нотатки за 1881 р. можна умовно назвати «чернігівськими есе», автор яких чітко, інколи із сарказмом, висловлює власне бачення подій та людей, що його оточували. Висновки: О.О. Половцов мав численні зустрічі й бесіди з губернатором, чиновниками різних рангів, предводителями дворянства, земськими діячами-лібералами, міським головою, військовими, правоохоронцями, представниками духовенства, учителями й селянами, коли виїздив у повіти. Сенатор не лише дає власні оцінки та спостереження, але й детально викладає судження своїх співбесідників і опонентів. Це дуже важливо, адже так ми дізнаємося про позиції та погляди відомих тоді чернігівців, про які більше немає подібних свідчень. Це актуально також для розуміння економічного, суспільно-політичного, гуманітарного клімату, в якому тоді перебував Чернігів.

The purpose of the article is to reveal the diary of senator O.O. Polovtsov as a historical source, which recreates the little-known private life of Chernihiv in the early 1980s, where he arrived as an auditor. Methods: historicism, description and analysis. Scientific novelty: for the first time, attention is drawn not to the results of the audit conducted by O.O. Polovtsov in the Chernihiv province, but to the senatorʼs diary, published in its entirety in 2022 in two volumes (1859–1882). The second volume consists of notes from 1878 to 1882. The notes from 1881 can tentatively be called Chernihiv essays, the author of which clearly, sometimes with sarcasm, expresses his own vision of the people and events that surrounded him. Conclusions: O.O. Polovtsov had numerous meetings and conversations with the governor, officials of various ranks, leaders of the nobility, zemstvo liberals, the mayor, military, law enforcement officers, representatives of the clergy, teachers and peasants when he visited the counties. The senator not only gives his assessments and observations, but also explains in detail the judgments of his interlocutors and opponents. This is very fundamental, because this is how we learn about the positions and views of the then-known Chernivtsi, about whom there is no longer such evidence. This is very important for understanding the economic, socio-political, humanitarian climate in which Chernihiv was then.