Культурно-ландшафтна спадщина України: результати створення електронного атласу

Abstract

Мета цієї публікації – викладення основних результатів створення електронного Атласу «Україна. Культурно-ландшафтна спадщина» (далі – Атлас УКЛС), який розглядається в якості одного із першочергових заходів з привернення суспільної уваги до питання культурних ландшафтів в Україні та пришвидшення темпів практичного впровадження та популяризації культурно-ландшафтного підходу до збереження культурної і природної спадщини. Методологічна основа розроблення Атласу УКЛС визначається концептом культурного ландшафту, як спадщини, введеного ЮНЕСКО у 1992 р. у міжнародне законодавство та науковий обіг. Основним результатом дослідження є розроблення Атласу УКЛС шляхом формування, систематизації, структуризації та візуалізації сучасної просторової інформації та знань про найбільш визначну частину культурно-ландшафтної спадщини України та її регіонів, яка охоплена іс// нуючими територіальними організаційно-правовими формами та механізмами охорони як культурна і природна спадщина. Для цього були опрацьовані основні концептуальні засади та методичні підходи щодо вивчення культурно-ландшафтної спадщини України як предметної області наукового дослідження для цілей картографування з використанням міжнародного досвіду та кращих механізмів і практик окремих європейських країн, що включало: доповнення категорійно-онятійного апарату, визначення методів ідентифікації та територіальної локалізації, здійснення процесу класифікування та типології культурних ландшафтів з огляду на наявність певних ознак та їх змістового наповнення, побудову моделі культурно-ландшафтної спадщини як структурно визначеної цілісності. Загалом, у Атласі УКЛС представлено біля 1700 найбільш значущих культурних ландшафтів країни, ідентифікованих за визначеними критеріями, класифікація яких складається з 23 видів, об’єднаних за предметними областями у 8 типів та 16 підтипів. Це свідчить про реально існуючу типологічну різноманітність представлених в Україні культурних ландшафтів та відповідає, в цілому, практиці формування Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО для цілей збереження культурних ландшафтів. Висновки. Завдяки створенню спеціалізованої геоінформаційної системи та картографічному відображенню її даних у вигляді першого в країні електронного тематичного атласу отримано цілісне просторове уявлення про особливості культурно-ландшафтної спадщини країни в цілому за її типами і видами та в розрізі виділених країв і макрорайонів за результатами проведеного культурно-ландшафтного районування. Очікується, що оприлюднення, розповсюдження та практичне використання Атласу сприятиме подальшому розвитку тематичного картографування та атласних геоінформаційних систем прикладної спрямованості у сфері охорони та збереження культурної і природної спадщини.

The purpose of this publication is to present the main results of the creation of the electronic Atlas ‘Ukraine. Cultural Landscape Heritage’ (hereinafter – the UCLH Atlas), which is considered as one of the priority measures to draw public attention to the issue of cultural landscapes in Ukraine and to accelerate the pace of practical implementation and popularisation of the cultural landscape approach to the preservation of cultural and natural heritage. The methodological basis for the development of the UCLH Atlas is determined by the concept of cultural landscape as a heritage introduced by UNESCO in 1992 into international legislation and scientific circulation. The main result of the study is the development of the UCLH Atlas by forming, systematising, structuring and visualising up-to-date spatial information and knowledge about the most significant part of the cultural landscape heritage of Ukraine and its regions, which is covered by the existing territorial organisational and legal forms and mechanisms of protection as cultural and natural heritage. To this end, the main conceptual foundations and methodological approaches to the study of the cultural landscape heritage of Ukraine as a subject area of scientific research for mapping purposeswere developed using international experience and the best mechanisms and practices of individual European countries, including: supplementing the categorical and conceptual apparatus, determining methods of identification and territorial localisation, implementing the process of classification and typology of cultural landscapes in view of the presence of certain features and their content. In general, the UCLH Atlas presents about 1700 of the most significant cultural landscapes of the country, identified according to certain criteria, the classification of which consists of 23 types, grouped by subject areas into 8 types and 16 subtypes. This indicates the actual typological diversity of cultural landscapes represented in Ukraine and is generally in line with the practice of compiling the UNESCO World Heritage List for the purposes of cultural landscape conservation. Conclusions. Thanks to the creation of a specialised geographic information system and the mapping of its data in the form of the country’s first electronic thematic atlas, a holistic spatial representation of the peculiarities of the cultural landscape heritage of the country as a whole by its types and species and in the context of selected regions and macro-regions based on the results of cultural landscape zoning was obtained. It is expected that the publication, distribution and practical use of the Atlas will contribute to the further development of thematic mapping and atlas geographic information systems for the protection and preservation of cultural and natural heritage.