Удосконалення методичних підходів до оцінювання конкурентоспроможності галузі

Abstract

Стаття присвячена викладенню авторського підходу до оцінювання конкурентоспроможності галузі з урахуванням динамічного та галузевого аспектів. Розглянуто існуючі методичні підходи щодо оцінювання конкурентоспроможності. Для отримання підсумкової оцінки конкурентоспроможності галузі запропоновано використання методики на основі стандартизації масиву вихідних даних. На відміну від існуючих методик даний підхід дозволяє узагальнити окремі оціночні показники, які мають різні одиниці виміру, числовий порядок та вектор впливу, що забезпечує наочність формування загального рівня конкурентоспроможності галузі з визначенням впливу кожної складової на підсумковий результат оцінки. Сутність та порядок розрахунків за запропонованою методикою оцінювання конкурентоспроможності галузі представлено на прикладі хімічної промисловості України. Зроблено висновок, що висока негативна динаміка конкурентоспроможності хімічної галузі обумовлена здебільшого низьким рівнем її репутаційної, інвестиційної та інноваційної складових. Побудований графічний профіль конкурентоспроможності галузі дозволяє оцінити потенціал її відновлення за окремими складовими. Викладений підхід може бути використаний (за певних модифікацій з урахуванням секторальних особливостей) при оцінюванні динаміки конкурентоспроможності будь-якої галузі економіки, а також при компаративних дослідженнях міжгалузевого та міжнародного характеру.

Статья посвящена изложению авторского подхода к оценке конкурентоспособности отрасли с учетом динамического и отраслевого аспектов. Рассмотрены существующие методические подходы к оценке конкурентоспособности. Для получения итоговой оценки конкурентоспособности отрасли предложено использование методики на основе стандартизации массива исходных данных. В отличие от существующих методик данный подход позволяет обобщить отдельные оценочные показатели, имеющие разные единицы измерения, числовой порядок и вектор влияния, что обеспечивает наглядность формирования общего уровня конкурентоспособности отрасли с определением влияния каждой составляющей на итоговый результат оценки. Сущность и порядок расчетов по предложенной методике оценки конкурентоспособности отрасли представлены на примере химической промышленности Украины. Сделан вывод, что высокая негативная динамика конкурентоспособности химической отрасли в основном обусловлена низким уровнем ее репутационной, инвестиционной и инновационной составляющих. Построенный графический профиль конкурентоспособности отрасли позволяет оценить потенциал ее восстановления по отдельным составляющим. Изложенный подход может быть использован (при определенных модификациях с учетом секторальных особенностей) при оценке динамики конкурентоспособности любой отрасли экономики, а также при компаративных исследованиях межотраслевого и международного характера.

The article is devoted to the authors’ approach to assessing the industry’s competitiveness, taking into account the dynamic and sectoral aspects. Existing methodical approaches to competitiveness assessment are considered. To obtain a final assessment of the industry’s competitiveness, it was suggested to use the method based on the standardization of the source data array. Unlike existing methods, this approach allows us to generalize the individual evaluation indicators that have different units of measure, numerical order and impact vector. Also it provides visibility of the overall level of the industry’s competitiveness with the determination of the each component influence on the final result of assessment. The essence and procedure for calculating based on the proposed method for assessing the industry’s competitiveness are presented on the example of the Ukrainian chemical industry. It is concluded that the high negative dynamics of the competitiveness of the chemical industry is mainly due to the low level of its reputational, investment and innovative components. The constructed graphic profile of the industry’s competitiveness makes it possible to assess the potential for its recovery by individual components. The presented approach can be used (with certain modifications taking into account sectoral peculiarities) in assessing the dynamics of competitiveness of any branch of the economy, as well as in comparative studies of intersectoral and international nature.