Баухауз і мистецтво кераміки ХХ століття (до питання стильової еволюції української порцеляни та фаянсу)

Abstract

У статті здійснено спробу простежити революційний вплив на мистецтво кераміки ХХ ст. ідейної програми німецької школи Баухауз (1919–1932), показати загальноісторичний та соціально-політичний контекст, зміну культурно-мистецької парадигми в європейському мистецтві після Першої світової війни й позначити деякі точки дотику в культурно-мистецьких процесах Західної Європи та України в першій половині ХХ ст. Метою статті є висвітлення історії та досягнень керамічної майстерні цієї школи, теоретичних засад її діяльності та організації навчального процесу, які не надто відомі вітчизняним дослідникам. У школі практикувалася революційна методика підготовки художників і дизайнерів, завданням яких було створення гармонійного життєвого простору для людини, що сприяло поширенню функціоналізму. Упродовж 1920–1930‑х років відбувалося становлення національного стилю в мистецтві української кераміки при взаємодії двох факторів – народної гончарської традиції та інноваційних впливів європейських стилістичних напрямів. Одним із центрів цього становлення був Межигірський художньо-керамічний технікум, програма якого багато в чому була подібна до програми Баухаузу. У статті є намагання виявити деякі спільні підходи в організації роботи двох навчальних закладів, їхню роль у формуванні модерністської стилістики мистецтва кераміки, зокрема порцеляни та фаянсу середини ХХ ст.An attempt is made in the article to trace the revolutionary influence of the ideological program of the German Bauhaus school (1919–1932) on the art of ceramics, to show the general historical, social, and political contexts, the change of the cultural and artistic paradigm in European art after the First World War and to mark some points of contact in the cultural and artistic processes of Western Europe and Ukraine in the first half of the 20th century. The purpose of this article is to highlight the history and achievements of the ceramic workshop of this school, the theoretical foundations of its activity, the highlight the history and achievements of the ceramic workshop of this school, the theoretical foundations of its activity, the organization of the educational process, which are not too well known to Ukrainian researchers. The school has practiced a revolutionary method of teaching artists and designers whose task is to create a harmonious living space for a person, which contributes to the spread of functionalism. In the 1920s and 1930s, the formation of a national style in the art of Ukrainian ceramics took place due to the interaction of two factors – the folk pottery tradition and the innovative influences of European stylistic trends. Mezhyhiria Artistic Ceramic Technical College has become one of the centers of this development. Its program is similar to the Bauhaus program in many aspects. An attempt to reveal some common approaches in the organization of work of two educational institutions and their significance in the formation of the modernist stylistics of ceramic art, in particular porcelain and earthenware of the mid-20th century is made.