Відродження ідеї Града Божого у творах французьких вчених кінця Х — першій третині ХI ст.

Abstract

В умовах есхатологічних очікувань на зламі Х–ХІ ст. в західноєвропейській літературі була відроджена ідея Граду Божого — образу досконалого християнського суспільства. Над проблемою його організації та устрою працювали і французькі інтелектуали, такі як Аббон Флерійський, Дудон Сен-Кантенський, Жерар Камбрейський, Адальберон Ланський. У даній статті розглядаються окремі твори вчених, в межах яких були представлені їхні політичні концепції. Автором проводиться аналіз змісту теорій, встановлюються смислові зв’язки між ними, визначаються їхні спільні та відмінні компоненти. Дослідження ґрунтується на роботі з опублікованими джерелами та широким історіографічним матеріалом.В условиях эсхатологических ожиданий на рубеже Х–ХІ ст. в западноевропейской литературе была возрождена идея Града Божьего — образа совершенного христианского общества. Над проблемой его организации и устройства трудились и французские интеллектуалы, такие как Аббон Флерийский, Дудон Сен-Кантенский, Жерар Камбрейский, Адальберон Ланский. В данной статье рассматриваются отдельные сочинения ученых, в рамках которых были представлены их политические концепции. Автором проводится анализ содержания теорий, устанавливаются смысловые связи между ними, определяются их общие и различающие компоненты. Исследование основывается на работе с опубликованными источниками и обширным историографическим материалом.In the eschatological expectations at the turn of the X–XI century in Western literature was revived the idea of the City of God — the image of a perfect Christian society. On the problem of organization and the device worked French intellectuals such as Abbon of Fleury, Dudon of Saint-Quentin, Gerard of Cambrai, Adalberon of Lanе. This article presents selected works of scholars in which were represented by their political concepts. The author analyzes the content of the theory, establish meaningful relationships between them, and determine their common and distinguishing components. The study is based on working with the published literature and extensive historiographical material.