Comparative Efficacy of Pharmacological Treatment of Absence Epilepsy with Typical and Deviating (Complex) EEG Patterns

Abstract

In a group of 96 children and teenagers suffering from absence epilepsy, we compared the efficacy of treatment with a valproic acid derivative, Depakin (D). In 72 patients of group 1, EEGs contained bursts of typical absence seizure phenomena, generalized 3–4 Hz spike/wave complexes, SWCs. In 24 patients of group 2, these EEG phenomena were combined with other types of epileptiform elements (generalized and focal irregular peak/wave complexes, single and grouped sharp waves, spikes, polyspikes, etc.). It was found that pharmacotherapy with D effectively eliminated SWCs generated in the resting state of the patients; epileptiform phenomena provoked by hyperventilation and rhythmic photostimulation were noticeably more resistant from this aspect. The efficacy of treatment with D was considerably higher in group 1 (patients with the EEG patterns including only SWCs) than in group 2 (patients with deviating EEG patterns containing, together with SWCs, epileptiform elements of other types). Six months after the D therapy initiation, complete elimination of typical 3-4 Hz SWCs was observed in 63.9% of group-1 patients and in 41.7% of group-2 patients.У групі з 96 дітей та підлітків, що страждали на абсансну епілепсію, ми порівнювали ефективність лікування з використанням похідного вальпроєвої кислоти депакіну (Д). У 72 пацієнтів групи 1 в ЕЕГ були присутні типові феномени абсансної судомної активності – генералізовані комплекси пік/хвиля (SWC, 3–4 Гц). У 24 пацієнтів такі ЕЕГ-феномени комбінувалися з епілептиформними елементами інших типів (генералізованими та фокальними нерегулярними комплексами пік/хвиля, поодинокими та груповими гострими хвилями, ЕЕГ-піками, множинними піками і т. д.). Як виявилося, фармакотерапія з використанням Д ефективно усувала SWC, генеровані в спокійному стані пацієнтів; епілептиформні ЕЕГ-феномени, провоковані гіпервентиляцією та ритмічною фотостимуляцією, були помітно більш опірними в цьому аспекті. Ефективність лікування за допомогою Д в групі 1 (пацієнти з наявністю виключно SWC у складі ЕЕГ) була істотно вищою, ніж у групі 2 (пацієнти з девіантними ЕЕГ-патернами, котрі містили в собі комбінації епілептиформних елементів інших типів із SWC). Через шість місяців після початку прийому Д типові SWC (3–4 Гц) повністю зникали з ЕЕГ 63.9 % пацієнтів групи 1 та 41.7 % пацієнтів групи 2.