Публіцистичні праці та мемуари Максима Рильського як джерело аналізу радянських господарсько-виробничих практик

Abstract

У статті розглянуто публіцистичну й мемуарну спадщину М. Рильського як потенційний джерельний комплекс студіювання господарсько-виробничих практик у просторі радянського повсякдення. Для аналізу залучено статті, що хронологічно охоплюють 1935–1964 роки, та опубліковані его-документи періоду 1907–1956 років. Під час ретельного вивчення змісту цих творів, авторка зосередилася на сюжетах, які безпосередньо чи опосередковано стосуються тогочасного господарського життя: фабрично-заводської промисловості, колгоспного господарства, традиційних промислів і ремесел тощо. З’ясовано, що різні аспекти народного господарства нерідко перебували в полі зору письменника. Простежено, на яких об’єктах і образах фокусувався М. Рильський. Виявлено особливу майстерність автора описувати той чи той вид діяльності невіддільно від простору, зображувати локуси господарювання. Водночас особливу увагу зосереджено на письменницькому баченні й манері трансляції інформації. Зіставлення різних творів виявило, що одні й ті самі реалії економічного й суспільно-політичного буття в публіцистичних есе і матеріалах особового походження М. Рильський описував неоднаково. Статті здебільшого віддзеркалюють офіційний погляд на події та явища публічної радянської людини. Їх зміст змодельовано відповідно до канонів, які вимагала система тих часів, з використанням відповідної риторики й кліше. Натомість в его-документах цікаві для вивчення сюжети подано крізь призму сприйняття звичайної пересічної людини, а саме: оповіді, які не мають виразного ідеологічного наповнення, відомості з тематики дослідження містяться в наративах письменника про дитинство, друзів, роботу, захоплення, подорожі тощо.

Journalistic works and memoir heritage of M. Rylskyi as a potential source complex for studying economic and production practices in the space of Soviet everyday life are considered in the paper. The analysis is based on the articles that cover chronologically the period 1935–1964, and published ego-documents of the period 1907–1956. Studying the content of these works in detail, the authoress has focused on the plots that relate to the economic life of that time directly or indirectly: a factory industry, a collective farming, traditional crafts and trades, etc. It is ascertained that various aspects of the national economy have often been in the writer’s eyeshot. It is followed by which objects and images M. Rylskyi has focused mainly. The special skill of the author to describe this or that kind of activity inseparably from the space and to depict the loci of economic activity is revealed. At the same time, special attention is paid to the writer’s vision and manner of information broadcasting. The comparison of various works has shown that M. Rylskyi describes differently the same realities of economic and socio-political life in journalistic essays and materials of personal origin. The articles reflect mostly the official view on the events and phenomena of a Soviet public person. Their content is modelled according to the canons that the system of that time required, using the appropriate rhetoric and clichés. Instead, the subjects of interest for study are presented in ego-documents in the light of the perception of an ordinary person. These are stories that have no distinct ideological content. Information on the research topic is contained in the writer’s narratives about childhood, friends, work, hobbies, travels, etc.