Interatomic Interactions in F.C.C.-Ni–Fe Alloys

Abstract

Within the scope of the self-consistent-field (SCF) and mean-SCF (MSCF) approximations, static-concentration-waves and Matsubara—Kanzaki—Krivoglaz lattice statics methods, on the basis of state-of-the-art diffraction data concerning coherent and diffuse scattering of radiations in (dis)ordered f.c.c.-Ni—Fe alloys for various composition—temperature regions, and on the basis of data of independent magnetic measurements, the regular parameterization and estimation of ‘pair-wise’ interatomic interactions of the various nature (namely, ‘direct’ short-range ‘electrochemical’ and magnetic contributions as well as indirect long-range ‘strain-induced’ interaction) have been carried out taking into account their concentration and temperature dependences.

У рамках наближень самоузгодженого (СУП) та середнього самоузгодженого (ССУП) полів, метод статичних концентраційних хвиль (СКХ) і статики ґратниці Мацубари—Канзакі—Кривоглаза, на основі сучасних дифракційних даних стосовно когерентного та дифузного розсіяння випромінення у (не)впорядкованих стопах ГЦК-Ni—Fe в широкій концентраційно-температурній області, а також за даними незалежних магнетних мірянь виконано систематичну параметризацію та кількісний розрахунок енергій «парних» міжатомових взаємодій різної природи (а саме, «прямих» близькосяжних «електрохемічного» й магнетного внесків, а також непрямої далекосяжної «деформаційної» взаємодії) із врахуванням їх концентраційної і температурної залежностей.

В рамках приближений самосогласованного (ССП) и среднего самосогласованного (СССП) полей, методов статических концентрационных волн (СКВ) и статики решетки Мацубары—Канзаки—Кривоглаза, на основе современных дифракционных данных о когерентном и диффузном рассеяния излучений в (не)упорядоченных сплавах ГЦК-Ni—Fe в широкой концентрационно-температурной области и по данным независимых магнитных измерений проведена систематическая параметризация и количественный расчет энергий «парных» межатомных взаимодействий различной природы (а именно, «прямых» близкодействующих «электрохимического» и магнитного вкладов, а также косвенного дальнодействующего «деформационного» взаимодействия) с учетом их концентрационной и температурной зависимостей.