Структурно-функциональное изучение тропомиозина миокарда как аутоантигена при дилятационной кардиомиопатии

Abstract

Тропомиозин из нормального и пораженного дилятационной кардиомиопатией (ДКМП) миокарда человека получен в гомогенном состоянии методами высаливания и последовательной экстракции органическими и неорганическими растворителями. Для контрольных экспериментов получен тропомиозин скелетных мышц по аналогичной методике. Молекулярная масса препаратов тропомиозина, выделенного как из нормального, так и патологического миокардов, была идентичной. При иммуноскрининге методом ELISA в сыворотках пациентов с ДКМП аутоантитела к тропо миозину миокарда с низкой иммунореактивностью были обнаружены в небольшом проценте сывороток, аутоиммунная реакция против тропомиозина скелетных мышц отсутствовала, Иммуноблотинг обоих препаратов миокардиальных тропомиозинов с наиболее иммунореактивными сыворотками пациентов с ДКМП показал, что эти антитела, взаимодействуют, в основном, с детерминантами конформационного типа. Таким образом установлено, что в отличие от исследованных ранее кардиоспецифических антигенов актина и миозина тропомиозин не претерпевает существенных структурных изменений при развитии ДКМП, способных приводить к изменению его иммуногенности.

Тропоміозин з нормального і ураженого дилятаційною кардіоміоттіею (ДКМП) міокарда людини отримано в гомогенному стані методами висолювання і послідовної екстракції органічними та неорганічними розчинниками. Для контрольних експериментів одержано тропоміозин скелетних м'язів за аналогічною методикою. Молекулярна маса препаратів тропоміозину, виділеного як з нормального, так і патологічного міокардів, була однаковою. При імуноскринінгу методом ELISA у сироватках пацієнтів з ДКМП аутоантитіла до тропоміозину міокарда з низькою імунореактивністю були виявлені у невеликому відсотку сироваток, аутоімунна реакція проти тропоміозину скелетних м'язів була відсутня. Імуноблотинг обох препаратів тропоміозину міокардів з найімунореактивиіишми сироватками пацієнтів з ДКМП показав, що ці антитіла взаємодіють, в основному, з детермінантами конформаційного типу. Таким чином, знайдено, що на відміну від досліджених раніше кардіоспецифічних антигенів актину і міозину тропоміозин не піддасться суттєвим структурним змінам при розвиткові ДКМП, здатним призвести до зміни його імуногенності.

Tropomyosin have been purified to homogeneity from normal, and affected by dilated cardiomyopathy (DCMP) human myocardium and from skeletal muscle as well. The molecular masses of both preparations of cardiac tropomyosins were identical. The immuno-screening of DCMP patients sera by EUSA method have shown the presence of autoantibodies directed against cardiac tropomyosin in the limited number of sera. No immunoreactivity have been detected against skeletal tropomyosin. Western blot analysis detected any linear determinants in tropomyosin molecule under denaturating conditions. We suggest that cardiac tropomyosin doesn't undergoes sufficient structural changes at dilated cardiomyopathy progression.