Кумран, рукописи Мертвого моря та античні історіописці як інструменти міфологізації «есейського спадку» у ХХ столітті

Abstract

Віталій Черноіваненко «Кумран, рукописи Мертвого моря та античні історіописці як інструменти міфологізації «есейського спадку» у ХХ ст.». У статті порушується проблема міфологізації т. зв. есейського спадку, розглядаються особливості формування кумрано-есейської теорії і те, як остання вплинула на появу низки ключових міфологем у кумраністиці (Кумран як есейська обитель і есеї як автори/переписчики рукописів Мертвого моря), а також засоби, які задля цього використовувалися дослідниками.

Виталий Черноиваненко «Кумран, рукописи Мертвого моря и античные историописцы как инструменты мифологизации «ессейского наследия» в ХХ в.». В статье поднимается проблема мифологизации т. н. ессейского наследия, рассматриваются особенности формирования кумрано- ессейской теории и то, как последняя повлияла на возникновение ряда ключевых мифологем в кумранистике (Кумран как ессейская обитель и ессеи як авторы/переписчики рукописей Мертвого моря), а также средства, которые ради этого применялись исследователями.

Vitaly Chernoivanenko «Qumran, Dead Sea scrolls and ancient historia writers as mythmaking tools concerning the «Essene heritage» in 20th century». The article treats the problem of mythologization of so-called Essene heritage, discusses the peculiarities of Qumran-Essene theory shaping and how the last one influenced the emergence of a number of key mythologems in Qumran studies (e.g. Qumran as the Essene monastery and Essenes qua the authors/scribes of the Dead Sea scrolls), as well as means that were used by researchers for this purpose.