Состояние микробиоценоза толстого кишечника у больных себорейным дерматитом

Abstract

В статье представлены результаты изучения состава микрофлоры толстого кишечника у 42 пациентов с себорейным дерматитом. У 78,6 % больных выявлен дисбактериоз толстого кишечника (I ст. — 36,4 %, II ст. — 45,5 %, III ст. — 18,1 %). Анализ количественного и качественного состава микрофлоры кишечника позволил выявить зависимость степени тяжести себорейного дерматита от степени микробиологических нарушений, клинического типа, тяжести и длительности дерматоза. Обсуждается возможная роль дисбактериоза кишечника в механизме развития себорейного дерматита.

У статті подано результати вивчення стану мікрофлори кишечника у 42 пацієнтів із себорейним дерматитом. У 78,6 % хворих виявлено дисбактеріоз товстого кишечника (I ст. — 36,4 %, II ст. — 45,5 %, III ст. — 18,1 %). Аналіз кількісного і якісного складу мікрофлори кишечника дав змогу виявити залежність ступеня тяжкості себорейного дерматиту від ступеня мікробіологічних порушень, клінічного типу, тяжкості й тривалості дерматозу. Обговорено можливу роль дисбактеріозу в механізмі розвитку себорейного дерматиту.

The article presents the results of the study of the composition of colon microflora in 42 patients with seborrheic dermatitis. Dysbiosis of the large intestine (grade 1 — 36.4 %, grade 2 — 45.5 %, grade 3 — 18.1 %) was revealed in 78.6 % of patients. The analysis of the qualitative and quantitative composition of the intestinal microflora revealed correlation of the degree of severity of seborrheic dermatitis and the degree of microbiological disorders, clinical type, severity and duration of the dermatosis. The possible role of intestinal dysbiosis in the mechanism of seborrheic dermatitis development is discussed.