Зміни у фаховій підготовці істориків у російських університетах 60—70-х pp. XIX ст.

Abstract

Статтю присвячено дослідженню проблеми реформування системи підготовки викладачів для вищої школи Російської імперії за часів правління Олександра II. На прикладі виховання національних кадрів історичної науки проаналізовано причини, динаміку, характер цих перетворень та розглянуто їхні наслідки з погляду заповнення університетських кафедр доцентами і професорами та можливої верифікації форм викладання. Особлива увага приділяється з’ясуванню ефективності закордонних стажувань у практиці російських університетів, зокрема їхньої ролі у вихованні істориків-професіоналів.

The article studies a problem of reformation of the university-lectures’ training system in Russian empire in the times of Alexander II. On the example of education of national historians the author tried to analyze reasons, dynamics and nature of these changes, and to examine their consequences from the following positions: the completion of university chares by readers and professors, as well as possible varying of educational forms. Special attention is paid to determination of effectiveness of scientific trips to foreign countries in Russian university practice, namely of their role in professional historians’ training.