Вивчення кількісних характеристик комплексоутворення тилорону з олінуклеотидами різного походження

Abstract

За допомогою спектрофотометрії вивчали термодинамічні параметри зв'язування дигідрохлористої солі 2,7-біс[2-(діетил-аміно)етокси]-флуорен-9-ону (гідрохлорид тилорону) з нуклеїновими кислотами. Визначено, що константи зв'язування для ДНК та poly(U) дорівнюють 5,3 · 105 та 4,7·104 М–1 відповідно, у той час як розмір сайтів зв'язування для цих полінуклеотидів становить відповідно приблизно 2 пари основ і 1 нуклеотид. Аналіз ізотерм зв'язування для нашивної дріжджової РИК показав, що константи зв'язування для одноланцюгових і двоспіральних ділянок дорівнюють 1,3· 105 та 1,1·104 M–1 відповідно. Частка двоспіральних ділянок у структурі РНК досягала 32 %, що значно вище згаданої кількості, раніше визначеної для тих же зразків РНК у відсутності тилорону. Зроблено висновок про високу здатність тилорону стабілізувати двоспіральні ділянки в складі РНК. Обговорюються біологічні аспекти цієї властивості тилорону, зокрема її значення для індукції інтерферону.

С помощью спектрофотометрии изучали термодинамические параметры связывания дигидрохлористой сили 2,7-бис[2-(диэтил-амино)этокси]-флуорен-9-она (гидрохлорид тилорона) с нуклеиновыми кислотами. Определено, что константы связывания для ДНК и poly(U) равны 5,3·105 и 4,7 ·104 М–1 соответственно, в то время как размер сайтов связывания для этих полинуклеотидов составляет приблизительно 2 пары оснований и 1 нуклеотид соответственно. Анализ изотерм связывания для нашивной дрожжевой РНК показал, что константы связывания для одноцепочечных и двуспиральных участков равны 1,3· 105 и 1,1· 104 М–1 соответственно. Доля двуспиральных участков в структуре РНК достигала 32 %, что значительно выше указанного количества, ранее определенного для тех же образцов РНК в отсутствие тилорона Сделан вывод о высокой способности тилорона стабилизировать двуспиральные участки в составе РНК. Обсуждаются биологические аспекты этого свойства тилорона. в частности, его значение для индукции интерферона.

Thermodynamic parameters of tilorone hydrochloride (dihydro-chloricle salt of 2,7-bis[2-(diethyl-amino)ethoxy]-fluoren-9-one) binding to nucleic acids are. measured spectrophotometrically. It is found that the binding constants for DNA and poly(U) are 5,3 ·105 M–1 and 4,7·104 M–1 respectively, while the binding site sizes for these polynucleotides are, respectively, about 2 bp and 1 nucleotidc. The analysis of binding isotherm for native yeast RNA shows that the binding constants for double- and single-stranded regions are 1,3-105 M–1 and 1,1·104 M–1 respectively. The fraction of double-stranded regions in the RNA is found to be 32 %, the value which are considerably higher than the value previously reported for the same RNA sample in the absence of tilorone. A tilorone high ability of stabilizing double-stranded RNA regions is suggested and biological applications of this ability, especially for interferon induction, are discussed.