Втрачена архітектура Сіверщини у реальному й віртуальному світах

Abstract

Стаття присвячена проблематиці сучасного оприявнення втрачених архітектурних пам’яток, критично важливих для національної культури. Наші попередники – пам’яткознавці першої половини ХХ ст. документально зафіксували багато таких об’єктів. Нові можливості для кращого їх розуміння відкриває розвиток комп’ютерних технологій. Він зумовив виникнення віртуальної реальності, в якій можна досить реалістично створити будь-що, а отже й відтворити тепер неіснуючі об’єкти матеріального світу за наявності відповідної вихідної інформації. У статті показано, як дослідження українських дерев’яних церков, виконані у 1920–1930-х рр. С. Таранушенком, стають основою для оприявнення цих утрачених пам’яток методами «доповненої реальності» як у віртуальному, так і в реальному світах. Зроблено висновок про те, що не варто нехтувати сучасними технологічними можливостями й засобами оприявнення нашої національної ідентичності в архітектурі, пам’ятаючи, що архітектура – один із найголовніших атрибутів цивілізації.

The article is devoted to the problems of modern discovery of lost architectural monuments, which is critical important to national culture. Our predecessors of the first half of the twentieth century documented many such objects. The development of computer technology opens up new opportunities for a better understanding of them. It led to the emergence of virtual reality, in which you can quite realistically create anything, and therefore recreate the non-existent objects of the material world in the presence of relevant source information. The article shows how the research of Ukrainian wooden churches, made in the 1920s – 1930s by S. Taranushenko, became the basis for the discovery of these lost monuments by methods of «augmented reality» in both virtual and real worlds. It is proposed to create virtual computer reproductions of the most significant lost monuments of Hlukhiv, such as the Trinity Cathedral with a bell tower, the Palace of K. Rozumovskyi, the Second Little Russia Collegium, the old Church of the Three Anastasia, and other monuments of the region. The ensembles of the most prominent monasteries of the Siverskyi region, which were completely or partially destroyed during the 20th century, deserve the same approach: such models in the material and virtual reconstructions by means of augmented reality would significantly enrich the expositions of, for example, the national reserves «Hlukhiv», «Hetman’s Capital », «Ancient Chernihiv». Having geometric models of some of the most outstanding lost monuments, you can think about creating their models or life-size models. It is concluded that we should not neglect modern technological opportunities and means of expressing our national identity in architecture, bearing in mind that architecture is one of the most important attributes of civilization.