Голодомор на Гадяччині: особливості перебігу

Abstract

Мета роботи – розширити знання з історії Голодомору шляхом розкриття особливостей його перебігу на Гадяччині; поглибити розуміння регіональних аспектів геноциду українців 1932–1933 рр. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, комплексність) та спеціально-історичні методи (проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, ретроспективний тощо). Новизна розвідки полягає в комплексному розгляді історії геноциду 1932–1933 рр. на Гадяччині. Набуло подальшого розвитку дослідження регіональних особливостей Голодомору, зокрема акцентовано на його маловідомих епізодах. Поглиблено знання про місцеву специфіку перебігу хлібозаготівлі, застосування режиму «чорних дощок» та використання комплексу інших репресивних заходів комуністичним тоталітарним режимом як головних механізмів реалізації Голодомору. Розкрито напрямки спротиву та способи виживання населення Гадяччини у 1932–1933 рр. Висновки. Перебіг Голодомору на Гадяччині повністю вписується в загальну картину подій у тогочасній УСРР. Регіональна специфіка геноциду виявилася здебільшого в посиленому використанні тих чи інших репресивних механізмів, що загалом маскувалися комуністичним тоталітарним режимом під необхідність виконання районом хлібозаготівельного та інших планів. Натуральне та грошове штрафування, запровадження в селах району «чорнодощечного режиму», експропріації селянських господарств, виключення селян з колективних господарств, безспірні стягнення, подвірні обшуки – були найбільш масовими каральними заходами щодо селянства Гадяччини під час Голодомору.

The purpose of the study is to expand knowledge of the history of the Holodomor by revealing specifics of its course in Hadiachchyna; to deepen the understanding of the regional aspects of the genocide of Ukrainians in 1932–1933. The methodological basis of the study are the general scientific (analysis, synthesis, systematization, complexity) and special-historical methods (problem-chronological, comparativehistorical, retrospective, etc). The scientific novelty lies in the comprehensive consideration of the history of the genocide of 1932–1933 in Hadyachchyna. The study of regional features of the Holodomor gained further development, in particular, the attention is focused on his little-known episodes. Knowledge of the local specifics of grain procurement, the use of the «black boards» regime, and the use of a complex of other repressive measures by the communist totalitarian regime as the main mechanisms of Holodomor implementation has been deepened. Directions of resistance and ways of survival of the population of Hadiachchyna in 1932–1933 are revealed. Conclusions. The course of the Holodomor in Hadyachchyna completely fits into the general picture of events in the Ukrainian socialist soviet republic. The regional specificity of the genocide was manifested mostly in the increased use of certain repressive mechanisms, which were generally disguised by the communist totalitarian regime under the need to fulfill the grain procurement and other plans in the region. Fines in kind and money, introduction of the «black boards» regime in villages of the district, expropriation of peasant farms, exclusion of peasants from collective farms, indisputable fines – were the most massive punitive measures against the peasantry of Hadiachchyna during the Holodomor.