Національна ідентичність як соціокультурний конструкт: погляд із початку ХХІ століття на проблеми ХХ

Abstract

У статті розглянуто специфіку дискурсивних підходів дослідження національної ідентичності в умовах взаємовиключних мотивацій, конкуренції модернізму з архаїкою на тлі столітньої відстані 1914–2014 рр. Акцент зроблено на феномені відроджувальної імперської ідеологеми Російської Федерації, драмі «взаємонерозуміння», анексії Криму і кривавому протистоянні на Донбасі. Наголошується на провідній ролі регіоналістики в осмисленні сучасних центр-периферійних відносин.

В статье рассмотрена специфика дискурсивных подходов исследования национальной идентичности в условиях взаимоисключающих мотиваций, конкуренции модернизма с архаикой на фоне столетнего промежутка 1914-2014 гг. Акцент сделано на феномене имперской возрождаемой идеологемы Российской Федерации, драме «взаимонепонимания», аннексии Крыма и кровавом противостоянии на Донбассе. Отмечается ведущая роль регионалистики в осмыслении современных центр-периферийных отношений.

The article considers the specificity of the discursive approaches to the study of national identity in the framework of mutually exclusive motivations, the competition of modernism and archaism during 1914-2014. The emphasis is made on the phenomenon of the revived imperial ideology of the Russian Federation, on the drama of «mutual misunderstanding,» on the annexation of the Crimea and the bloody confrontation in the Donbas. The leading role of regionalism in understanding modern center-peripheral relations is noted.