«Мистецтво доброї смерті» як фактор просторово-адміністративних трансформацій у містах на маґдебурзькому праві: приклад Львова (XV–XVI ст.)

Abstract

Концепція «мистецтва доброї смерті» (ars bene moriendi), спричинена нищівною пандемією чуми, починаючи з XV ст., мотивувала жителів Європи більш масово укладати тестаменти для того, аби правильно завершити свої земні справи. Заповідачі-міщани, зокрема, заповідали нерухому власність у межах міста церквам, шпиталям та монастирям. Мета дослідження – продемонструвати, як цей європейський феномен вплинув на адміністративну організацію у Львові, адже в цей час церковні інституції розпоряджалися все більшою кількістю територій на передмістях саме через донації. Цей процес відбувався паралельно з примноженням нерухомості окремими представниками патриціату та продовжився також і в XVI ст. Було застосовано методи історичної топографії та картографії для локалізації наділів на львівських передмістях, що були передані за заповітами церковним інституціям. Новизна формується із міждисциплінарного перетину соціокультурних та топографічних студій, що дозволяють краще розуміти процеси трансформації простору. Висновки. Через поширення ідеї ars bene moriendi у Львові в XV–XVI ст. церковні інституції почали отримувати через заповідання великі наділи на території передмістя, котрі були виміряні та поділені відповідно до одиниці площі «лан» ще із середини XIV ст. Відтак, це стало ще одним фактором відходу від просторово-адміністративної системи, закладеної маґдебурзьким правом.The concept of «art of a good death» (ars bene moriendi), caused by the devastating plague pandemic starting in the 15th c., motivated inhabitants of Europe to sign wills more en masse to complete their earthly affairs correctly. The burgher testators, particularly, bequeathed immovable property within the city limits to churches, hospitals, and monasteries. The purpose of the study is to demonstrate how this European phenomenon affected the administrative organization in Lviv because, at that time, church institutions were managing an increasing number of suburban territories precisely through donations. This process took place in parallel with the increase of real estate by individual representatives of the patriciate and continued in the 16th c. Historical topography and cartography methods were used to locate allotments in the Lviv suburbs that were bequeathed to church institutions. The scientific novelty is formed from the interdisciplinary intersection of sociocultural and topographical studies, which allows a better understanding of the processes of space transformation. Conclusions. Due to the spread of the idea of ars bene moriendi in Lviv in the 15th–16th c. church institutions began to receive large allotments on the territory of the suburbs through bequests, which were measured and divided according to the unit of area «lan» from the middle of the 14th c. Therefore, this became another departure factor from the spatial-administrative system established by the Magdeburg law.