Различная реакция каллусных линий лиственницы на окислительный стресс, индуцируемый паракватом

Abstract

Изучено влияние низких (0,1–100 нМ) концентраций параквата на ростовые характеристики восьми каллусных линий лиственницы сибирской (Larix sibirica Ledeb.) и трех каллусных линий лиственницы даурской (Larix gmelinii Rupr. Rupr.). Линии с наибольшей скоростью роста в контрольных условиях были наиболее чувствительными к действию используемых концентраций параквата. Показано, что культивирование клеток in vitro в присутствии низких концентраций параквата позволяет дифференцировать каллусные линии лиственницы по признаку устойчивости к окислительному стрессу.

Вивчено вплив низьких (0,1–100 нМ) концентрацій параквату на ростові характеристики восьми калюсних ліній лист'яниці сибірської (Larix sibirica Ledeb.) і трьох калюсних ліній листе'яниці даурської (Larix gmelinii Rupr. Rupr.). Лінії з найбільшою швидкістю росту за контрольних умов були найчутливіишми до дії використаних концентрацій параквату. Показано, що культивування клітин in vitro в присутності низьких концентрацій параквату дозволяє диференціювати калюсні лінії листе'яниці за ознакою стійкості до окислюваль­ного стресу.

The effect of low paraquat concentrations on the growth properties of eight Siberian larch (Larix sibirica Ledeb.) and three dahurian larch (Larix gmelinii Rupr. Rupr.) callus lines was studied. It was found that the extent to which callus growth decrease does not depend on callus line growth rate in control conditions. The possibility have been shown to differentiate larch callus lines with their oxidative stress sensitivity. No differences were found among callus lines of Siberian and dahurian larch species in their paraquat sensitivity. The approach described is advanced for use in physiological and molecular biological studies of cell tolerance to oxidative stress.