Народне вбрання українців-слобожан як складова культурної спадщини

Abstract

Вбрання в традиційному суспільстві виконувало функцію національного, регіонального та локального індикатора, своєрідного «паспорта» особи. Українці на теренах Слобожанщини до скасування в 1765 році козацького устрою та слобідських полків носили козацьке вбрання, як, зрештою, і повсюдно в Україні. Однак наразі в регіональних музеях України речових матеріалів XVII–XVIII ст. майже не збереглося. Скасування слобідсько-української автономії та прирівняння української шляхти й козацької старшини до російського дворянства спричинилося до докорінних змін у житті суспільства. Вищі верстви населення стали дотримуватись європейської моди, віддаючи перевагу в чоловічому вбранні англійським еталонам, а в жіночому – французьким. Однак старовинні форми вбрання законсервувалися в сільському середовищі. Упродовж ХІХ ст. остаточно складається комплекс вбрання українців-слобожан селянського стану. До переліку основного жіночого вбрання ХІХ ст. входили сорочка, плахта, фартух, пояс, керсетка, взуття (чоботи, черевики) та головні убори (дівочі – кісники та вінки зі стрічками, жіночі – очіпок; зимові – різні види платових головних уборів: платочок, платок, хустка, шаль, підшалник). Верхнім жіночим вбранням була юпка, дівочим – біла свита; узимку – кожушанки. У ХХ ст. до переліку додалися «кохти-ватянки», що їх на південному сході називали «кирасами». Чоловіче вбрання відповідного періоду складалося із сорочки, штанів, пояса, чобіт та головного убору (бриль, картуз або шапка). Починаючи від межі ХІХ–ХХ ст., традиційна автентична народна ноша хоча поступово й замінюється європейським вбранням, але стає національним символом, що пов’язано з відродженням та посиленням національного руху за державність. Тому таке важливе значення сьогодні мають музейні колекції (як власне речові, так і фотодокументів), які допомагають відтворити давній народний стрій.

Clothing in traditional society performed the function of a national, regional, and local indicator, a kind of «passport» of a person. Ukrainians of Slobozhanshchyna wore Cossack clothing until the abolition of the Cossack system and Sloboda regiments in 1765, as they did everywhere else in Ukraine. However, at present, there are almost no material objects from the seventeenth and eighteenth centuries in regional museums of Ukraine. The abolition of Slobid-Ukrainian autonomy and the equating of the Ukrainian gentry and the Cossack nobility with the russian nobility led to fundamental changes in society. The upper classes began to adhere to European fashion, preferring English standards for men’s clothing and French standards for women’s clothing. Ancient forms of clothing, however, were conserved in the rural environment. During the 19th century, the complex of clothing of Ukrainian Slobozhan of the peasant class was finally formed. A list of basic women’s clothing of the 19th century included a shirt, a sheet, an apron, a belt, a corset, footwear (boots, shoes), and headgear (girls – braids, and wreaths with ribbons, women’s caps, winter hats – various types of paid headgear: a scarf, a handkerchief, a shawl). Women’s outerwear was a jupka, girls – a white suit, in winter – kozushankas. In the 20th century to the list were added «Kohty-cotton jackets», which in the Southeast could be called «cuirass». Men’s clothing of the corresponding period consisted of a shirt, trousers, a belt, boots, and a headdress (bril, cap, or hat). From the turn of the 19th and 20th centuries, the traditional authentic folk costume, although gradually replaced by European dress, became a national symbol, which is connected with the revival and strengthening of the national movement for statehood. That is why museum collections (both physical and photographic documents) are so important today, helping to recreate the ancient folk system.