Роль соматопсихічних взаємодій у патогенезі формування дезадаптаційної поведінки хворих на коксартроз, які потребують ендопротезування та алгоритм їх діагностики

Abstract

Стаття присвячена проблемі коксартрозу та формуванню дезадаптаційної поведінки паціентів, хворих на коксартроз. Серйозною медико;соціальною проблемою є велика розповсюдженість хвороби серед осіб працездатного віку, значна інвалідизація хворих та втрата останніми професійних і соціальних навичок. Різноманітні психопатологічні стани невротичного регістру заважають активному включенню хворих в реабілітаційний процес. Метою дослідження було розробити критерії визначення клініко-психопатологічних симптомів у хворих на коксартроз шляхом скринінгового дослідження психічного стану хворої людини лікарями загально-соматичної мережі. Була надана детальна соціально-демографічна характеристика пацієнтів з коксартрозом.Було зроблено висновок, що масив оцінних критеріїв, які корелюють з наявністю психопатологічних станів невротичного регістру у хворих з хронічною патологією, зокрема коксартрозом, що супроводжується вираженим больовим синдромом, формується із таких діагностичних критеріїв як: вік, соціальний статус, сімейний стан, інвалідність, задоволеність особистим життям, вираженість больового синдрому, прояви втомлюваності, слабкості, роздратованості, зниження маси тіла, порушення сну, тривожності. Визначення клініко;психопатологічних симптомів за допомогою вказаних у статті методів істотно збільшує точність кінцевого результату і дозволяє діагностувати ризик психічних розладів у хворих на коксартроз, які потребують ендопротезування. Спостереження пацієнтів з коксартрозом, які потребують ендопротезування тазостегнового суглоба, доцільно проводити спільно з травматологом/ортопедом і психіатром/ психотерапевтом, а також вчасно проводити фармакологічну та психотерапевтичну корекцію психоемоційного статусу даного контингенту. Наведено два приклада з клінічної практики.