Постать професора Сергія Верхратського на тлі післявоєнної радянізації Прикарпаття

Abstract

Метою статті є розкрити основні віхи професійної і творчої діяльності професора Сергія Аврамовича Верхратського. Акцент у своїй короткій дослідницькій студії робимо на періоді діяльності вченого, який припадає на складні роки післявоєнної радянізації Прикарпаття, а, водночас, і становлення Станіславського медичного інституту, де професор Верхратський утверджувався як клініцист-практик і вчений-дослідник. Методологія дослідження ґрунтується на принципі історизму, що передбачає врахування як загальної динаміки соціальних трансформацій, а з іншого боку - залежності соціальної поведінки історичних постатей від політичних та соціокультурних процесів. Використано як загальноісторичні методи (історико-типологічний), так і прийоми розкриття індивідуальних особливостей соціокультурного орієнтування. Висновки. За результатами дослідження можемо констатувати, що професор С. Верхратський був непересічною особистістю у післявоєнному Станіславові. Особливу увагу привернула його «медична україніка» під якою розуміємо комплекс світоглядних переконань і вчинків вченого через які він демонстрував свої національні переконання.

The article reveals the main milestones of Prfessor SerhiyVerkhratsky's professional and creative activity. In our short research study, we focus on the period of the scientist's work, which falls on the difficult years of postwar Sovietization of Prykarpattia regio, and at the same time on the formation of the Stanislavsky Medical Institute, where Professor Verkhratsky established himself as a practicing clinician and a scholarly researcher. We pay special attention to Verkhratsky's «medical Ukrainianism», by which we mean a set of worldview positions and actions of the scientist, through which he demonstrated his national benchmarks.