Вплив інгібітора солевідкладення на фазовий склад, морфологію та седиментаційні властивості осаду СаСО₃

Abstract

Досліджено вплив інгібітора солевідкладень на основі полігексаметиленгуанідину гідрохлориду ОК-2 на морфологію та фазовий склад карбонату кальцію. Встановлено, що інгібітор у розчині призводить до збільшення розмірів кристалів осаду і домінування в ньому голчастих структур. В осаді карбонату кальцію в надлишку знаходяться фази арагоніту і кальциту, а інгібітор в розчині на 21% збільшує вміст кальциту. Причиною виявлених ефектів виявилася адсорбція інгібітора на карбонатних відкладеннях, яку можна описати ізотермою Ленгмюра. Адсорбція інгібітора призвела до перезарядження поверхні СаСО₃ і збільшення розміру частинок дисперсної фази, що сприяло швидшому її осадженню.

Исследовано влияние ингибитора солеотложений на основе полигексаметиленгуанидина гидрохлорида ОК-2 на морфологию и фазовый состав карбоната кальция. Установлено, что ингибитор в растворе приводит к укрупнению кристаллов осадка и доминированию в нем игольчатых структур. В осадке карбоната кальция в избытке находятся фазы арагонита и кальцита, а ингибитор в растворе на 21% увеличивает содержание кальцита. Причиной обнаруженных эффектов оказалась адсорбция ингибитора на карбонатных отложениях, которую можно описать изотермой Ленгмюра. Адсорбция ингибитора приводила к перезарядке поверхности СаСО₃ и увеличению размера частиц дисперсной фазы, что способствовало более быстрому ее осаждению.

The effect of scale inhibitor based on polyhexamethyleneguanidine hydrochloride OK-2 on the morphology and phase composition of calcium carbonate was investigated. It was established that the presence of the inhibitor in the solution led to the increase in crystal size and dominance of needle structures in the sediment. Aragonite and calcite phases are in excess in the sediment of calcium carbonate and the presence of the inhibitor in solution increases the amount of calcite by 21%. The reason of the effect is the inhibitor adsorption on carbonate sediments that can be described by Langmuir isotherm. The adsorption of the inhibitor led to recharging of the CaCO₃ surface and to the increase in the size of the dispersed phase, which contributed to its faster deposition.