Барокові іконостаси Східного Поділля: основні конструктивні типи

Abstract

Східноподільські іконостаси залишаються малознаним явищем, що його донині оминали увагою дослідники сакрального мистецтва, за винятком Олега Сидора. Мета статті – проаналізувати та систематизувати за типами конструкцій барокові іконостаси Східного Поділля (на матеріалі Вінницької області). Аналіз збережених ансамблів і світлин втрачених дав підстави виокремити чотири основні групи архітектонічних конструкцій. Пам’ятки першої з них мали строго горизонтальний уклад ярусів, а центральне вертикальне членування було акцентоване завдяки масштабнішим елементам і насиченішому дерев’яному різьбленню. У другій групі спостерігаємо ступінчасте підвищення мас до центру, починаючи, як правило, з празникового ярусу. Для цього використовували низку прийомів, а саме: заломлення карнизу над дияконськими дверима; розташування над намісним рядом (між дияконськими дверима) додаткового ярусу, здебільшого Неділь П’ятидесятниці, або декоративної різьбленої / мальованої панелі тощо. Для наступного типу характерне дугоподібне розташування образів верхніх ярусів середньої частини, починаючи з празникового ряду. Нарешті до останньої, четвертої, групи зараховуємо іконостаси із заломами, симетричними відносно центральної осі, причому яруси в таких ансамблях могли укладати на одному рівні або ступінчасто. Іконостаси перших трьох типів у плані мали пряму лінію (як варіант – бічні крила було завернено на стіни зрубу), тоді як пам’ятки четвертого типу – ламану (зигзагоподібну) криву. Зважаючи на обмеженість залученого візуального матеріалу, перспективи дослідження пов’язані з виявленням нових джерел (іконостасів, їхніх світлин чи замальовок), опрацювання яких дасть змогу верифікувати зроблені висновки.

The iconostases of Eastern Podillya remain a little-known phenomenon that has been ignored by researchers of sacred art, with the exception of Oleh Sydor. The purpose of the article is to analyze and systematize the Eastern Podillya Baroque iconostases (based on the material of the Vinnytsia region) by the types of constructions. The analysis of the preserved sacral ensembles and photographs of the lost ones gave reasons to identify four main groups of architectural structures. The monuments of the first group had a strictly horizontal layout of tiers, and the central vertical division was accentuated by larger elements and richer wooden carvings. In the second group, a gradual scale increase toward the centre is observed, starting, as a rule, from the Festival tier. For this purpose, several methods were used: cornice bending above the deacon’s doors; placing above the nave row (between the deacon’s doors) an additional tier, mostly of Pentecost Sunday; or a decorative carved or painted panel, etc. The characteristic of the next type is the arched arrangement of the icons of the upper tiers of the middle part, starting from the Festival row. Finally, the fourth group comprises iconostases with creases symmetrical to the central axis, with the tiers in such ensembles being arranged on the same level or in stepwise order. The iconostases of the first three types had a straight line in the plan (alternatively, the side wings were wrapped around the log cabin walls), while the monuments of the fourth type had a broken (zigzag) line. Considering the limited amount of visual material involved, further research prospects depend on the discovery of new sources (iconostases, photographs, or sketches), the study of which will allow verifying the conclusions made.