Мотиви печального кохання в пісенному фольклорі кримських татар (на прикладі пісні "Умер оджа")

Abstract

Переживання літньої людини, яка не зазнала особистого щастя в житті, але й за крок до могили лишається небайдужою до жіночих чарів, вишукано поетизуються у багатій на інтонаційні відтінки пісні «Умер оджа», котра належить до характерних зразків макаму – старовинного кримськотатарського фольклорного жанру.

The worrying of the old man, who has not felt personal happiness in his life but in the step to borrow, is not indifferent to the women’s charm, is poetized in the rich, by intonation tints song «Umer odzha» («Teacher Umer»), which belongs to the typical samples of makam—the ancient genre of Crimean Tatar folklore.

Переживания далеко не молодого человека, который не испытал личного счастья в жизни, но и за шаг от могилы остается неравнодушным к женским чарам, изысканно поэтизируются в богатой на интонационные оттенки песне «Умер оджа», которая принадлежит к характерным образцам макама – старинного крымскотатарского фольклорного жанра.