Патоморфологічні зміни як важливий об’єктивний критерій оцінки ефективності антибластомної терапії при місцево-поширеному раку прямої кишки

Abstract

Наведені результати порівняльного аналізу якісних та кількісних патоморфологічних змін раку прямої кишки під впливом тільки пролонгованої променевої терапії (23 гістопрепарати), у комбінації з ендолімфатичним введенням флуороурацилу (42 гістопрепарати), а також гамма-опромінювання після попереднього застосування синглетно-кисневої терапії (12 гістопрепаратів). Показано, що при використанні радіомодифікаторів частка життєздатного епітеліального компонента пухлин була суттєво нижчою, ніж при тільки променевій терапії. Враховуючи неінвазивність методики синглетно-кисневої терапії, її низьку вартість та наявність апаратів вітчизняного виробництва, зроблено висновок про перспективність використання даного методу з метою розширення радіотерапевтичного інтервалу.

The paper presents results of a comparative analysis of qualitative and quantitative pathomorphological changes in rectal cancer under the influence of prolonged radiotherapy (23 histological preparations) with and without endolymphatic administration of 5-FU (42 histological preparations) and gamma-irradiation after the application of a singlet oxygen therapy (12 histological preparations). It was shown that in case of use of radiomodifiers the share of a viable epithelial component in tumors was much lower than in radiotherapy alone. Taking into account the non-invasive nature of the technique of singlet oxygen therapy, its low cost and availability of domestically produced devices, further search for the ways to expand the radiotherapeutic interval is advisable.