Теоретичні моделі розвитку європейської інтеграції у 40 – 70-х роках XX ст.

Abstract

У 40 – 70-х роках XX ст. найбільш вивченими та поширеними були чотири теоретичні напрямки: школа функціоналізму (Д. Мітрані), неофункціоналізму (Є. Хаас), теорія федералізму (А. Спінеллі, К. Фрідріх) та «плюралістична школа» (К. Дойч). Дана стаття присвячена докладному аналізу кожної з цих інтеграційних теорій чи інтеграційних підходів, а також науково-теоретичному вивченню проблем інтеграції, що базується на розумінні інтеграційних процесів та спрямоване на виявлення загальних тенденцій.

В 40 – 70-х годах ХХ ст. наиболее изученными и расширенными были четыре теоретических направления: школа функционализма (Д. Митрани), неофукнционализма (Э. Хаас), теория федерализма (А. Спинелли, К. Фридрих) и «плюралистическая школа» (К. Дойч). Данная статья посвящена детальному анализу каждой из этих интеграционных теорий или интеграционных подходов. Научно-теоретическому изучению проблем интеграции, которое базируется на понимании интеграционных процессов и направлено на изучение общих тенденций.

Functionalistics school (D. Mitrany), neofunctionalistic school (E. Haas), federalistic theory (A. Spinelly, K. Fridrich) and «pluralistic school» (K. Doich) were the most widespreaded and popular in 40 – 70-th of the twentieth century. The article is devoted to the profound analysis of each integration theory in particular. Scientific research, which is based on understanding of integration processes, is represented in the paper.