Влияние дисперсного кремнезема на связанную воду в замороженных клеточных суспензиях

Abstract

Методом ¹Н ЯМР спектроскопии в условиях вымораживания жидкой фазы изучалось влияние дисперсного кремнезема на гидратированность модельных клеточных суспензий при варьировании концентрации клеточной массы в диапазоне 0-25 % масс, а концентрации SiO₂ – в диапазоне 0-5 % масс. Обнаружено, что дисперсный кремнезем вызывает сильное уменьшение концентрации связанной воды в системе. Максимальное уменьшение межфазной энергии клетка-вода (γS) составляет 130 Дж/г. Вконцентрированных клеточных суспензиях клетки и частицыкремнезема могут образовывать комплексные коллоидные системы, в которых величина γS в 2 раза меньше, чем в бинарной.

Методом ¹Н ЯМР спектроскопії в умовах виморожування рідкої фази досліджувався вплив дисперсного кремнезему на гідратованість модельних клітинних суспензій при варіюванні концентрації клітинної маси в діапазоні 0-25 % мас, а концентрації SiO₂ - в діапазоні 0-5 % мас. Виявлено, що дисперсний кремнезем викликає значне зменшення концентрації зв‘язаної води в системі. Максимальне зменшення міжфазної енергії клітина-вода (γS ) складає 130 Дж/г. У концентрованих клітинних суспензіях клітини і частки кремнезему можуть утворювати комплексні колоїдні системи, в яких величина γS у 2 рази менша, ніж у бінарній.

Using the ¹H NMR method under conditions of liquid phase freezing-out the effect of disperse silica on hydration rate of model cell suspensions in varying the concentration of cell mass within the range of 0-25% mass and that of SiO₂ within the range of 0-5% (w/w) have been studied. Disperse silica was found to cause a strong decrease in bound water concentration in the system. The maximum reduction in inter-phase energy of cell/water (γS ) was equal to 130 J/g. In concentrated cell suspension the cells and particles of silica can form complex colloid systems with the value of γS in two times lower than that in the binary system.