Биоактивные композиты на основе высокодисперсного кремнезема, олигосахаридов и N-ацетил-D-глюкозамина

Abstract

Методом нековалентной адсорбции из растворов созданы композиты на основе высокодисперсного кремнезема, олигосахаридов (сахароза, раффиноза) и аминосахара (N-ацетил-D-глюкозамин). Установлено, что адсорбция молекул аминосахара на поверхности кремнезема, предварительно модифицированного олігосахаридами, уменьшается в несколько раз. Полученные образцы исследованы методом ИК-спектроскопии. Показано, что в процессе взаимодействия N-ацетил-D-глюкозамина с поверхностью кремнезем–олигосахарид образуются водородные связи между СО- и NН-группами аминосахара и силанольными группами кремнезема. Методом лазерно-допплеровской спектроскопии установлено, что биологическая активность композита ВДК–Sucr–GlcNAc значительно ниже, чем для ВДК–Raf–GlcNAc.

Composites based on ultrafine silica, oligosaccharides (sucrose, raffinose) and aminosugar (N-acetyl-D-glucosamine) were created by the method of noncovalent adsorption from solutions. It was found out that adsorption of aminosugar molecules on the surface of ultrafine silica preliminary modified by oligosaccharides decreased by several times. Synthesized samples were investigated by means of IR-spectroscopy. It was shown that interaction of N-acetyl-D-glucosamine with surface of ultrafine silica-oligosaccharide resulted in formation of hydrogen bonds between СО- and NН- groups of aminosugar and silanol groups of silica. It was found out by the method of lasser-doppler spectroscopy that biological activity of composite UFS-Sucr-GlcNAc was much lower than that of UFS-Raf-GlcNAc.

Методом нековалентної адсорбції з розчинів створено композити на основі високодисперсного кремнезему, олігосахаридів (цукроза, рафіноза) та аміноцукру (N-ацетил-D-глюкозамін). Встановлено, що адсорбція молекул аміноцукру на поверхні кремнезему, попередньо модифікованого олігосахаридами, зменшується в кілька разів. Отримані зразки досліджені методом ІЧ-спектроскопії. Показано, що в процесі взаємодії N-ацетил-D-глюкозаміну з поверхнею кремнезем–олігосахарид утворюються водневі зв’язки між СО- та NН-групами аміноцукру і силанольними групами кремнезему. Методом лазерно-доплерівської спектроскопії встановлено, що біологічна активність композита ВДК–Sucr–GlcNAc значно нижче, ніж для ВДК–Raf–GlcNAc.