Translocations affecting human immunoglobulin heavy chain locus

Abstract

Translocations involving human immunoglobulin heavy chain (IGH) locus are implicated in different leukaemias and lymphomas, including multiple myeloma, mantle cell lymphoma, Burkitt’s lymphoma and diffuse large B cell lymphoma. We have analysed published data and identified eleven breakpoint cluster regions (bcr) related to these cancers within the IgH locus. These ~1 kbp bcrs are specific for one or several types of blood cancer. Our findings could help devise PCR-based assays to detect cancer-related translocations, to identify the mechanisms of translocations and to help in the research of potential translocation partners of the immunoglobulin locus at different stages of B-cell differentiation.

Транслокації за участі локуса важкого ланцюга гена імуноглобулінів відіграють певну роль в онкогенезі багатьох лімфом і лейкемій, серед яких множинна мієлома, лімфома мантійної зони, лімфома Беркітта та дифузна В-клітинна лімфома. На основі аналізу опублікованих даних ми виділили 11 областей, у яких відбу- ваються транслокації, що призводять до вищезгаданих лімфом і лейкемій. Кожна з таких областей (розміром приблизно 1000 пар нуклеотидів) може брати участь у транслокаціях, які спричиняють один або декілька типів раку. Отримані результати можна використовувати при розробці діагностики транслокацій, які ви- кликають рак крові, а також при ідентифікації потенційних транслокаційних партнерів локуса важкого ланцюга гена імуно- глобулінів на різних стадіях диференціювання В-лімфоцитів.

Транслокации с участием локуса тяжелой цепи гена иммуноглобулинов играют определенную роль в онкогенезе многих лимфом и лейкемий, включая множественную миелому, лимфому мантийной зоны, лимфому Беркитта и диффузную В-клеточную лимфому. На основе анализа опубликованных данных мы выделили 11 об- ластей, в которых происходят транслокации, приводящие к вышеупомянутым лимфомам и лейкемиям. Каждая из таких областей (размером примерно 1000 пар нуклеотидов) может участвовать в транслокациях, являющихся причиной одного или нескольких типов рака. Полученные результаты можно использовать при разработке диагностики транслокаций, вызывающих рак крови, а также при идентификации потенциальных транслокационных партнеров локуса тяжелой цепи гена иммуноглобулинов на разных стадиях дифференцировки В-лимфоцитов.