Автобіографізм прози Олекси Слісаренка: ідентичність, ціннісна дезорієнтація і проблема бунту

Abstract

У статті досліджується сюжетна проза Олекси Слісаренка, яка демонструє подієве розгортання життєпису автобіографічного персонажа, сукупність автобіографічних мотивів, поєднання фікційних та фактуальних елементів. У проекції на біографію письменника аналізується психологічний портрет дезорієнтованої людини “без компаса” на історичному роздоріжжі, у ціннісному хаосі й воднораз здатної на активну дію.

The article studies the narrative prose works by Oleksa Slisarenko which manifest autographic plots and autobiographic protagonists, the most important autobiographic motifs and a combination of fictional and factual elements. Having in mind the life story of the writer, the author analyzes the psychological portrait of a disoriented person “without aim or direction” at the bifurcation point of history, without axiological guidelines and at the same time capable of actions.

В статье исследуется сюжетная проза Олексы Слисаренко, которая демонстрирует событийное развертывание жизнеописания автобиографического персонажа, совокупность автобиографических мотивов, соединение фикцийных и фактуальных элементов. В проекции на биографию писателя анализируется психологический портрет дезориентированного человека “без компаса” на историческом раздорожье, в ценностном хаосе и одновременно способного к активному действию.