Вплив швидкості охолодження під час гартування на старіння і формування механічних характеристик титанового сплаву ВТ22

Abstract

Вивчено вплив швидкості охолодження від температур обробки на твердий β-розчин на механізм розпаду метастабільної β-фази титанового сплаву ВТ22 в умовах подальшого старіння, його кінцеву мікроструктуру і механічні властивості. Гартування у воді збільшує кількість точкових дефектів, що призводить до розпаду метастабільної β-фази з формуванням проміжних ω- та α"(α')-фаз. У результаті підвищуються механічні характеристики сплаву, оскільки утворюється однорідніша та дисперсніша мікроструктура.

Исследовано влияние скорости охлаждения от температур обработки на твердый β-раствор титанового сплава ВТ22 на механизм распада метастабильной β-фазы при последующем старении, конечную микроструктуру и механические свойства. Закалка в воде увеличивает количество точечных дефектов, что приводит к распаду метастабильной β-фазы с образованием промежуточных ω- и α"(α')-фаз. В результате повышаются механические характеристики сплава, поскольку образуется более однородная и дисперсная конечная микроструктура.

Taking as program material commercial titanium ВТ22 alloy the influence of cooling rate after solid β-solution treatment on the mechanism of metastable β-phase decomposition during subsequent aging, as well as on final microstructure and tensile properties was studied. It is established that water quenching ensures more uniform and disperse microstructure and better balance of mechanical properties due to formation of high density of point (vacations) defects, which in turn cause the metastable β-phase decomposition involving appearance of transition ω- and α"(α')-phases.