Володимир Гнатюк – організатор та учасник формування музейних етнографічних колекцій

Abstract

У 2021 році минає 150 років із дня народження Володимира Гнатюка – видатного вченого та організатора української науки. Крім відомих галузей знань (етнографії, фольклористики, історії, літературознавства, мовознавства), його цікавила ще одна важлива сфера україністики – етнографічне музейництво. Залучивши архівні та опубліковані джерела, у пропонованій статті розглядаємо причетність В. Гнатюка до розбудови Музею Наукового товариства імені Шевченка у Львові та його участь у формуванні музейних збірок. Щонайменше тричі (12.12.1900; 1.9.1909; 15.07.1920) В. Гнатюка обирали до різних тимчасових комісій НТШ у Львові, члени яких розробляли концепцію діяльності Музею, готували й поширювали серед населення праці методичного характеру (відозви), складали плани експозицій, опікувалися поповненням музейних колекцій новими моделями й автентичними предметами традиційно-побутової культури українців тощо. У 1902–1903 роках учений виконував обов’язки референта цієї структурної одиниці Товариства. Співпрацюючи з Федором Вовком, В. Гнатюк брав участь у формуванні нових етнографічних збірок Етнографічного відділу Російського музею імператора Олександра III в Санкт-Петербурзі. Ця співпраця була особливо активною напередодні Першої світової війни (1913–1914), коли фонди російської музейної установи поповнили вироби щоденного побуту («писані столи», «писані скрині») та компоненти традиційного одягу гуцулів. Завдяки В. Гнатюку переважну більшість моделей та оригінальних зразків традиційної матеріальної культури і творів народного мистецтва було зібрано на території галицьких частин Бойківщини та Гуцульщини, звідки походили його найкращі «посередники» з музейної справи, – Михайло Зубрицький, Лука Гарматій, Богдан Заклинський, Антін Онищук, Петро Шекерик-Доників та ін. Водночас В. Гнатюк безпосередньо брав участь у пошуку, відборі та формуванні етнографічних колекцій, відпочиваючи влітку на території Гуцульщини.In 2021, 150 years have passed since the birth of Volodymyr Hnatiuk, an outstanding scholar and organizer of Ukrainian science. In addition to well-known fields of knowledge (ethnography, folklore studies, history, literary studies, and linguistics), he was interested in another important area of Ukrainian studies – ethnographic museology. While attracting archival and published sources, the article’s author considers the involvement of V. Hnatiuk in the development of the Shevchenko Scientific Society Museum in Lviv, as well as his participation in the formation of museum collections. At least three times (on 12 December 1900, 1 September 1909, and 15 July 1920) V. Hnatiuk was elected to various interim commissions of the Shevchenko Scientific Society in Lviv, whose members developed the concept of the Museum’sactivities, prepared and disseminated methodological papers (appeals) to the population, mapped out expositions, and took care of replenishing museum collections with new models, authentic objects of traditional everyday-life culture and so on of the Ukrainians. From 1902 to 1903, the scholar served as a consultant to this structural unit of the Society. Cooperating with Fiodor Vovk, V. Hnatiuk was also involved in the formation of new ethnographic collections of the Ethnographic Department at the Russian Museum of Emperor Alexander III in St. Petersburg. This cooperation was especially active on the eve of World War I (1913–1914), when the funds of the Russian museum were replenished with everyday-life products (painted tables, painted chests) and components of traditional Hutsul clothing. Owing to V. Hnatiuk, the vast majority of models and original patterns of traditional material culture and folk art works were collected in the territories of Halychyna portions of Boykivshchyna and Hutsulshchyna, where his best intermediaries in museology came from – Mykhaylo Zubrytskyi, Luka Harmatiy, Bohdan Zaklynskyi, Antin Onyshchuk, Petro Shekeryk-Donykiv, et al. At the same time, V. Hnatiuk directly participated in the search, selection, and formation of ethnographic collections while resting in Hutsulshchyna in the summertime.