Синтез нанодисперсних порошків стануму (IV) оксиду з розвиненою поверхнею

Abstract

Золь–ґель-методою із застосуванням ізопропанолу, ізобутанолу, бутанолу й ізоамілового спирту різних концентрацій синтезовано серійні зразки SnO₂. Встановлено, що з підвищенням довжини ланцюга відповідних спиртів або розміру їхньої молекули площа поверхні одержаних порошків SnO₂ зростає. Рентґенофазовим аналізом визначено, що в усіх досліджених спиртах одержується кристалічний SnO₂ типу рутила. На ПЕМ-зображеннях синтезованих зразків видно частинки сферичної або майже сферичної форми з середнім розміром приблизно у 15–40 нм, які утворюють агломерати у 80–120 нм. Запропоновано механізм перетворень, що відбуваються при синтезі стануму(IV) оксиду із стануму(ІІ) хлориду золь–ґель-методою.

The serial SnO₂ samples are synthesized by sol–gel method with using isopropanol, isobutanol, butanol, and isoamyl alcohol of different concentrations. As revealed, with increasing chain length of the corresponding alcohols or the size of their molecules, the surface area of fabricated SnO₂ powders is increasing. As determined by X-ray analysis, in all investigated alcohols, the rutile-type crystalline SnO₂ is obtained. As follows from the PEM images of synthesized samples, there are the spherical or nearly spherical particles with an average size of 15–40 nm, which form agglomerates of about 80–120 nm. The mechanism of reactions, which occur during the synthesis of tin(IV) oxide from tin(II) chloride by sol–gel method, is suggested.

Золь–гель-методом с использованием изопропанола, изобутанола, бутанола и изоамилового спирта разных концентраций синтезированы серийные образцы SnO₂ . Установлено, что с увеличением длины цепи соответствующих спиртов или размера их молекулы площадь поверхности получаемых порошков SnO₂ возрастает. Рентгенофазовым анализом определено, что во всех исследованных спиртах получается кристаллический SnO₂ типа рутина. На ПЕМ-изображениях синтезированных образцов видны частицы сферической или почти сферической формы со средним размером приблизительно в 15–40 нм, которые образуют агломераты в 80–120 нм. Предложен механизм превращений, которые происходят при синтезе оксида олова(IV) из хлорида олова(ІІ) золь–гель-методом.