Термін «канон» та його релевантність щодо текстів позаавраамічного контексту: на прикладі Тіпітаки, Ганчжура і Данчжура

Abstract

У статті розкривається проблема використання термінологічного апарату європейського релігієзнавства щодо неавраамічних релігій на прикладі релевантності терміна «канон» щодо буддистських авторитетних текстів. Автор стверджує, що через наявність традиційного сприйняття цих текстів як таких, що зафіксовані належним чином, термін «канон» щодо них застосовувати можливо, хоча вони не відповідають більшості критеріїв канонічності в авраамічних релігіях. Ключові слова: авторитетний текст, канон, критерій, раціоналізація, релігійна традиція, фіксація.

В статье раскрывается проблема использования терминологического аппарата европейского религиоведения относительно неавраамических религий на примере релевантности термина «канон» относительно буддийских авторитетных текстов. Автор утверждает, что в силу наличия традиционного восприятия этих текстов как зафиксированных надлежащим образом термин «канон» относительно них использовать возможно, хотя они не соответствуют большинству критериев каноничности в авраамических религиях. Ключевые слова: авторитетный текст, канон, критерий, рационализация, религиозная традиция, фиксация.

In the article is discovered the problem of usage European study of religions` terminology in conformity with non-abrahamic religions on example of relevance of the term “canon” in conformity with Buddhist authoritative texts. Author maintains, owing to the fact that there is traditional comprehension of this texts as fixed in appropriate manner the term “canon” in conformity with them is acceptable, although they are not meet to majority of criteria of canon in abrahamic religions. Key words: authoritative text, canon, criterion, fixation, rationalization, religious tradition.