Кризові явища в сільському господарстві Закарпатської області в 1990-ті рр.

Abstract

У статті здійснено спробу проаналізувати кризові явища в сільському господарстві Закарпатської області в 1990-ті рр. з урахуванням змін в структурі власності на землю. Критично розглядається роль особистих селянських господарств, як основних виробників продукції в досліджуваний період. Наводяться аргументи на користь гіпотези про зв'язок між занепадом промисловості в області та кризою в сільському господарстві.The crisis phenomena that struck the Ukrainian economy during the first years of its independence have also strongly affected the agriculture of the Trans Carpathian region, although their course was not as catastrophic as in the industry. Inthe early 1990’s the region’s agricultural sector had some positive tendencies associated primarily with the start of the farm movement, the peasants’ ability to freely dispose of their products of labor and land reform. However, it did not make the peasants the full owners of land plots and retained their dependence on the heads of agricultural enterprises. Nevertheless, the destructive processes were predominant: the quality of land deteriorated; fixed assets in the farms of the public sector were worn; technical base was becomingobsolete, the number of livestock and poultry decreased, yields decreased, and so on. The crisis in the agriculture of Trans Carpathians led to a significant reduction in production in the public agricultural sector. This reduction was partially offset by the growth of production in private peasant farms that arose as a result of agrarian reform. The development of personal peasant farms became a forced response of the population to deindustrialization, unemployment, food supply crisis. It can be stated that the situation in the agriculture of Trans Carpathians in the 1990-ies was a logical consequence of destructive processes in the economy as a whole.В статье предпринята попытка проанализировать кризисные явления в сельском хозяйстве Закарпатской области в 1990-ые гг. с учётом изменений в структуре собственности на землю. Критически рассматривается роль личных крестьянских хозяйств, как главных производителей сельхозпродукции в рассматриваемый период. Приводятся аргументы в пользу гипотезы про связь между упадком промышленности в области и кризисом в сельском хояйстве.